Справа № 211/7381/13-ц 22-ц/774/785/К/14
Справа № 211/7381/13-ц Головуючий в 1-й інстанції
Провадження № 22-ц /774/785/К/14 суддя Бардін О.С.
Категорія - 46 ( 3 ) Суддя-доповідач - Ляховська І.Є.
03 червня 2014 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Ляховської І.Є.,
суддів -Барильської А.П., Зубакової В.П.,
при секретарі - Кузьміній Н.В.,
за участю - позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
представника третьої особи - Березуцької Ніни Іванівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 18 лютого 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6, третя особа - Виконавчий комітет Довгинцвської районної в місті Ради, про визначення способу участі батька у вихованні дитини, -
У листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, третя особа - Виконавчий комітет Довгинцвської районної в місті Ради, про визначення способу участі батька у вихованні дитини, посилаючись на те, що перебував у шлюбі з відповідачкою ОСОБА_6 з 23 квітня 2004 року по 07 грудня 2012 року, від шлюбу має сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з відповідачкою. Остання безпідставно перешкоджає його особистому спілкуванні з сином та можливості брати участь у його вихованні. В зв'язку з цим він змушений був звернутися з заявою до виконкому Довгинцівської районної у місті ради, відповідно до рішення якої було встановлено спосіб його участі у вихованні та спілкуванні із сином: періодичність зустрічей - щотижня, тривалість зустрічей - з 19-00 п'ятниці до 19-00 суботи, місце зустрічей - без обмежень. Незважаючи на рішення органу опіки та піклування відповідач продовжує чинити йому перешкоди в спілкуванні з дитиною, переховуючи сина та відмовляючи йому у зустрічах з дитиною. Тому просив суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди у спілкуванні та вихованні сина, встановити спосіб його участі у спілкуванні із сином: періодичність зустрічей - щотижня, тривалість зустрічей - з 19-00 п'ятниці до 19-00 суботи, місце зустрічей - без обмежень, надати можливість у літній період оздоровлювати сина з виїздом разом з ним до зони відпочинку, та стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати: судовий збір та витрати на правову допомогу у розмірі 1100 грн.
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 18 лютого 2014 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визначено спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з сином - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановлено періодичність його побачень з сином один раз на тиждень з 09.00 години до 19.00 години кожної суботи без обмежень місця зустрічі. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 витрати по справі: судовий збір в сумі 229,40 грн., на правову допомогу в сумі 1100 грн. В іншій частині в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 ставить питання про скасування рішення суду в частині стягнення з неї на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 1100 грн. та судовий збір у розмірі 229,40 грн. На її думку, суд неправомірно стягнув з неї усі судові витрати, оскільки позов задоволено частково і відповідно до ст.88 ЦПК України суд повинен був пропорційно розділити судові витрати між сторонами. Вважає, що розмір відшкодування судових витрат і оплати правової допомоги у розмірі 1100 грн. є занадто завищеним. Крім того, вона не порушувала права позивача на зустрічі та виховання сина, оскільки позивач сам проявив бездіяльність та не приходив і не зустрічався з сином.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_6 є батьками малолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8 - копія свідоцтва про народження). Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 грудня 2012 року шлюб між сторонами розірвано (а.с.9 - копія рішення). Рішенням виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради встановлено наступний спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1: періодичність зустрічей - щотижня, тривалість зустрічей - з 19-00 п'ятниці до 19-00 суботи, місце зустрічей - без обмежень (а.с.10).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
В цій частині рішення суду сторонами не оскаржується, тому колегія суддів не знаходить підстав для перегляду рішення по суті.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції стягнув з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 понесені ним судові витрати в сумі 229, 40 грн. на сплату судового збору та 1100 грн. на правову допомогу.
На думку колегії суддів, з рішенням у частині стягнення з відповідача на користь позивача 1100грн. витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги фахівця в галузі права, погодитися не можна.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати.
Згідно з п.2 ч.2 ст.79 ЦПК України до судових витрат, серед іншого, належать і витрати на правову допомогу.
Відповідно до ч.1 ст.56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.
У матеріалах справи наявні документи, які свідчать про те, що представник позивача ОСОБА_8 має диплом юриста та є фізичною особою - підприємцем, який здійснює діяльність у сфері права.
Між тим, свідоцтво про сплату суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою єдиного податку не свідчить про те, що ОСОБА_8 за законом має право на надання правової допомоги, оскільки частиною 2 ст. 59 Конституції України визначено, що для надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах діє адвокатура, у зв'язку з цим суд першої інстанції безпідставно стягнув з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 1100 грн. на правову допомогу.
Що стосується доводів апеляційної скарги щодо безпідставного стягнення витрат позивача на оплату судового збору, то вони не можуть бути взятими до уваги, оскільки предметом даного спору є участь батька у вихованні дитини, що є єдиною позовною вимогою, в межах якої суд визначив конкретний спосіб, частково врахувавши позовні вимоги ОСОБА_2 У зв'язку з цим, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача витрати на сплату судового збору в сумі 229, 40 грн.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 витрат на правову допомогу у розмірі 1100 грн. необхідно скасувати, а в частині стягнення з ОСОБА_6 судового збору у розмірі 229,40 грн. залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ч. 1 п. 3, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 18 лютого 2014 року
в частині стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 витрат на правову допомогу у розмірі 1100 грн. скасувати.
В частині стягнення з ОСОБА_6 судового збору у розмірі 229,40 грн. залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий : І.Є.Ляховська
Судді: А.П.Барильська
В.П.Зубакова