Справа № 314/2209/14-к Провадження № 1-кп/314/143/2014
іменем України
02.06.2014 м. Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:
- головуючого судді - ОСОБА_1 ,
- при секретарі - ОСОБА_2 ,
- з участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вільнянськ кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Стульнєво Чернігівського району Запорізької області, громадянки України, освіта середня, не працює, неодруженої, має двох малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої:
-12.04.2010 року Леснянським районним судом м. Чернігова за ч.2 ст. 190 КК України;
- 16.12.2010 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України, з застосуванням ч.1 ст. 70 КК України, до 2 років позбавлення волі; Звільнена 05.12.2011 року з Чернігівської ВК № 44 по відбуттю строку покарання;
- 16.11.2012 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області за ч.2 ст. 190 КК України до 3 років позбавлення волі; На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнена з іспитовим строком на 2 роки;
- 03.04.2013 року Василівським районним судом Запорізької області Запорізької області за ч.2 ст. 190 КК України, з застосуванням ст. 71 КК України і частковим приєднанням покарання за вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 16.11.2012 р., остаточно призначено покарання у вигляді 3 років 1 дня позбавлення волі;
- 24.09.2013 р. Михайлівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст. 190 КК України, з застосуванням ч.4 ст. 70, ст.71 КК України, до 3 років 1 місяця позбавлення волі;
- 30.10.2013 року Токмацьким районним судом Запорізької області за ч.2 ст.190 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі;
- 15.11.2013 року Енергодарським міським судом Запорізької області за ч.2 ст. 190 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі;
- 20.12.2013 року Токмацьким районним судом Запорізької області за ч.2 ст.190 КК України до 3 років позбавлення волі; На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання з покаранням, призначеним вироком Енергодарського міського суду Запорізької області від 15.11.2013 року, остаточно призначено покарання у вигляді 3 років 4 місяців позбавлення волі. Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 25.03.2014 року вирок змінено; призначено покарання у вигляді 3 років 3 місяців позбавлення волі;
-
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, -
В липні 2013 року, точна дата слідством не встановлена, в денний час доби, ОСОБА_7 , знаходячись в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 », розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , який належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_8 , маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи повторно, попросила продавця ОСОБА_9 передати їй чотири комплекта постільної білизни, повідомивши при цьому неправдиві відомості, що нібито збирається показати їх товаришам для придбання кращого з чотирьох комплектів, але насправді, при цьому не мала наміру повертати вказане майно і сплачувати за нього грошові кошти.
ОСОБА_9 , будучи обдуреною ОСОБА_7 , довіряючи останній та вважаючи, що та сумлінно виконає усну домовленість, сплатить вартість комплекту білизни, обраного як кращого, а інші поверне, передала їй 4 комплекти постільної білизни, загальною вартістю 1980 грн., які належать потерпілій ОСОБА_8 .
Таким чином, ОСОБА_7 шляхом обману заволоділа майном ОСОБА_8 на загальну суму 1989 грн., покинула приміщення магазину, і не маючи наміру повертати це майно, розпорядилась ним на свій розсуд, а саме продала невстановленій особі в м. Запоріжжя, а гроші витратила на власні нужди.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 пояснила, що їй зрозуміло обвинувачення, вона повністю визнає свою провину, підтвердила обставини вчинення злочину, викладені в обвинувальному акті. При цьому пояснила, що, дійсно, в липні 2013 року вдень вона зайшла в магазин, розташований біля ринку в м. Вільнянськ. В неї виник умисел обманним шляхом заволодіти комплектами постільної білизни, які там продавалися. З цією метою вона сказала продавцю магазина, що нібито працює на ринку, і в однієї із співробітниць День народження. Посилаючись на те, що останній необхідно вибрати подарунок на День народження, вона попросила показати їй декілька комплектів, Сказала, що потрібно з цими усіма комплектами повернуся на ринок для того, щоб там разом з колегами нібито обрати з них найкращий. Продавець їй повірила і дала 4 комплекти білизни. Проте, вона одразу ж відвезла цю білизну в м. Запоріжжя і там продала, а гроші витратила на придбання продуктів. В скоєному розкаюється.
Оскільки обвинувачена ОСОБА_7 в суді беззастережно визнала свою вину у повному обсязі, ніхто з учасників процесу не оспорював встановлені досудовим розслідуванням фактичні обставини та докази у цьому кримінальному провадженні, суд, керуючись вимогами ст.349 КПК України, обмежив вивчення доказів допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів,
Проаналізувавши в сукупності вищезазначені обставини, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченої повністю доведена в судовому засіданні, та кваліфікує її дії за ч.2 ст. 190 КК України - як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
Відповідно ст.66 КК України в якості обставини, що пом'якшує покарання ОСОБА_7 , суд визнає її щире каяття в скоєному.
Обставин, передбачених ст. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченої, - не встановлено.
При призначенні покарання суд враховує позицію сторони обвинувачення, дані про особу обвинуваченої, який раніше була неодноразово судима, за місцем відбування покарання характеризується задовільно, має двох малолітніх дітей: синів ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
При цьому суд враховує, що 19.01.2009 року постановою Василевського районного суду Запорізької області кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.2 ст. 190 КК України було закрито на підставі ст.1 п «В», ст., ст. 6, 9,10,13 Закону України «Про амністію» від 26.12.2008 року, ст. 6 п.4 КПК України, тому Закон України «Про амністію в 2014 році» від 08.04.2014 р. зараз до неї відповідно до п.е) ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» застосований бути не може.
Враховуючи характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного ОСОБА_7 , приймаючи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальний злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням особи ОСОБА_7 , яка раніше вже була неодноразово судима, суд прийшов до висновку, що виправлення ОСОБА_7 можливо тільки в умовах, пов'язаних з ізолюванням від суспільства, при призначенні їй покарання у вигляді позбавлення волі. Суд вважає, що тільки цей вид покарання є необхідним і достатнім для попередження скоєння обвинуваченою нових злочинів.
Разом з тим, враховуючи наявність обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченої, відсутність обставин, що обтяжують її покарання, наявність у ОСОБА_7 двох малолітніх дітей, суд вважає за можливе призначити їй покарання в нижчих межах вказаного виду покарання, передбачених санкцією ч.2 ст. 190 КК України.
Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів “рівних можливостей” та “справедливого судового розгляду”, встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.
Також, призначаючи покарання ОСОБА_7 , суд враховує, що злочин, за скоєння якого вона засуджується цим вироком, було скоєно до постановлення відносно обвинуваченої Токмацьким районним судом Запорізької області вироку від 20.12.2013 року. Тому, суд остаточно призначає покарання ОСОБА_7 за сукупністю злочинів, з застосуванням положень ч.4 ст. 70 КК України.
Заявлений у справі потерпілою ОСОБА_8 цивільний позов на суму 1980 грн., - суд вважає обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення вказаної суми з обвинуваченої.
Заходи забезпечення кримінального провадження в ході досудового розслідування застосовані не були.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 369, 373, 374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_12 винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, та призначити їй покарання у вигляді 1 ( одного) року позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого призначеного покарання більш суворим покаранням, призначеним вироком Токмацького районного суду Запорізької області від 20.12.2013 року, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у вигляді 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.
Цивільний позов ОСОБА_8 - задовольнити в повному обсязі, стягнувши з ОСОБА_7 на її користь 1980 грн.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з 27.09.2013 року.
Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до апеляційного суду Запорізької області через Вільнянський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1
02.06.2014