248/2609/14-к
1-кп/248/232/2014
10 червня 2014 року
Харцизький міський суд Донецької області у складі :
судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
з участю обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харцизьку
кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за
№ 12014050550000652 від 21 березня 2014 року,
за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харцизька Донецької області, українця, громадянина України, із середньо - технічною освітою, не працюючого, не одруженого, має неповнолітню дитину,1997 року народження, судимого 21 січня 1999 року Харцизьким міським судом Донецької області за
ст. 229-6 ч. 1, ст.. 17, 140 ч.2 КК України (в редакції КК 1960 року) до 1 року 6 місяців позбавлення волі,
28 січня 2000 року Харцизьким міським судом Донецької області за ст. 196-1 ч. 1 КК України (в редакції КК 1960 року) до 1 року позбавлення волі;
17 жовтня 2001 року Харцизьким міським судом Донецької області за ст..186 ч.3 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився з місць позбавлення волі 8 вересня 2005 року за відбуттям строку покарання;
23 листопада 2006 року Харцизьким міським судом Донецької області за ст. 395 КК України до 6 місяців арешту;
25 січня 2007 року Харцизьким міським судом Донецької області за ст.185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнився з місць позбавлення волі 21 листопада 2008 року за відбуттям строку покарання;
31 серпня 2010 року Харцизьким міським судом Донецької області за ст.ст.185 ч.2,357 ч.3 КК України до 6 місяців арешту, звільнився 28 лютого 2011 року за відбуттям строку покарання,
зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешкає в АДРЕСА_2 ,
-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_4 скоїв відкрите викрадення чужого майна (грабіж) при наступних обставинах:
Так, 20 березня 2014 року, приблизно з 19 годин 30 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходився на зупинці громадського транспорту, розташованої по вул. А.Чумака м. Харцизька Донецької області, де познайомився із потерпілою ОСОБА_5 , яка в руках тримала пакет із продуктами та свою жіночу сумку.
Приблизно о 20 годині, в ході бесіди, ОСОБА_5 повідомила ОСОБА_4 , що їй потрібно сходити до туалету, після чого вони разом зайшли за магазин «Зупинка», який розташований за зупинкою громадського транспорту, за адресою Донецька область м. Харцизьк вул. А.Чумака, та ОСОБА_4 запропонував допомогти ОСОБА_5 , а саме потримати її пакет із продуктами та її жіночу сумку. На пропозицію ОСОБА_4 , ОСОБА_5 погодилася і передала йому свою сумку та пакет. В цей момент, у ОСОБА_4 раптово виник злочинний намір направлений на викрадення майна, що належить ОСОБА_5 .
Реалізуючи свої злочинні наміри, спрямовані на викрадення майна ОСОБА_5 та переслідуючи корисливі цілі, ОСОБА_4 , з речами ОСОБА_5 швидко став тікати від ОСОБА_5 , незважаючи на її прохання зупинитися, які вона кричала йому у слід.
Таким чином, ОСОБА_4 , навмисно, повторно, відкрито викрав майно, належне ОСОБА_5 , а саме:
- пакет поліетиленовий з логотипом «АТБ», який для потерпілої матеріальної цінності не представляє;
- упаковку вафель, вагою 150 гр., вартістю 6 грн.;
- яблука, вагою 200 гр., вартістю 12 грн.;
- яйця, у кількості 10 штук, вартістю 10 грн.;
- упаковку смоктальних м'ятних цукерок, вартістю 6 грн. ;
- пляшку мінеральної газованої води «Повна Чаша», ємністю 2 літри, вартістю 4 грн.;
- жіночу сумку із замшу, вартістю 25 грн.;
- косметичку золотистого кольору, вартістю 15 грн.;
- ключі від квартири, кількістю 2 штуки, вартістю 10 грн. за один, на загальну суму 20 грн.;
- мобільний телефон «Samsung SGН -В220”, вартістю 173 грн.,99 коп., зі вставленою до нього сім картою мобільного оператора МТС, на рахунку якої знаходилися гроші у сумі 40 грн., які входять до вартості сім карти;
- пенсійне посвідчення на ім'я ОСОБА_5 та банківську кредитну картку «Приватбанк», на рахунку якої грошових коштів не було, які для потерпілої матеріальної цінності не представляють, а всього на загальну суму 311 гривень 99 копійок.
Заволодівши викраденим і отримавши його в своє повне розпорядження, ОСОБА_4 з місця скоєння кримінального правопорушення втік, завдавши потерпілій ОСОБА_5 матеріальний збиток на вищевказану суму.
Обвинувачений ОСОБА_4 винним себе в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, визнав повністю та пояснив, що він 20 березня 2014 року, приблизно з 19 годин 30 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходився на зупинці громадського транспорту, розташованої по вул. А.Чумака м. Харцизька, де познайомився із ОСОБА_5 , яка в руках тримала пакет із продуктами та свою жіночу сумку. Він познайомився з ОСОБА_5 , вживав з нею слабоалкогольні напої. В ході бесіди, ОСОБА_5 повідомила його, що їй потрібно сходити до туалету, після чого вони разом зайшли за магазин «Зупинка», який розташований за зупинкою громадського транспорту, за адресою м. Харцизьк вул. А.Чумака, де він запропонував ОСОБА_5 потримати її пакет із продуктами та її жіночу сумку, поки вона сходить у туалет, на що вона погодилася і передала йому свою сумку та пакет. В цей момент, поки його не бачила ОСОБА_5 він вирішив таємно викрасти вищевказані пакет та сумку та побіг з викраденим майном з місця події. Він чув, як потерпіла кричала йому у слід, прохала його зупинитися .Однак він не зважаючи на її крики ,швидко втік з місця події .В викраденому ним пакеті знаходилися продукти їжі - вафлі, яйця, цукерки, мінеральна вода, у замшевій сумці знаходилися косметичка, ключі мобільний телефон «Samsung”, пенсійне посвідчення та банківська кредитна картку «Приватбанк».
Пакет з продуктами та жіночу сумку, які він викрав у потерпілої, він злякавшись за скоєне, викинув .В подальшому добровільно повернув ОСОБА_5 викрадені у неї мобільний телефон, пенсійне посвідчення, банківську картку. В скоєному щиросердечно кається.
Відповідно до ст. 349 ч.3 КПК України в судовому засіданні, за згодою всіх учасників судового провадження, не досліджувались докази щодо фактичних обставин кримінального провадження, оскільки вони ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 скоїв відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 186 ч.2 КК України, у вчиненні якого суд визнає винним ОСОБА_4 .
При обранні міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше судимий, позитивно характеризується за місцем мешкання ,має на утриманні неповнолітню дитину,1997 року народження.
В якості обставини, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує щире каяття ОСОБА_4 у скоєному кримінальному правопорушенні .
В якості обставини, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає те, що кримінальне правопорушення скоєне ним у стані алкогольного сп'яніння.
З урахування вищевикладеного, суд вважає за можливе обвинуваченому ОСОБА_4 призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі, із застосуванням ст.75 КК України, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 на її користь в відшкодування матеріальної шкоди 138 гривень, підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки вона наступила від протиправних дій обвинуваченого, підтверджується матеріалами кримінального провадження та позов повністю визнаний обвинуваченим ОСОБА_4 .
Відповідно до ст.100 КПК України речові докази: мобільний телефон «Samsung SGН -В220”, imei НОМЕР_1 , з сім -картою мобільного оператора МТС № НОМЕР_2 , банківську карту «ПриватБанк» Універсальна № НОМЕР_3 , пенсійне посвідчення НОМЕР_4 , видане 19 листопада 2013 року , які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_5 , слід передати за належністю потерпілій ОСОБА_5 .
Керуючись ст.ст.368, 370 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним за ст. 186 ч.2 КК України та призначити йому покарання за даною статтею у вигляді 4-х (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку - 3-х (трьох) років не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки - повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично являтися у вказані органи для реєстрації.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 у відшкодування матеріальної шкоди 138 гривень.
Речові докази по справі: мобільний телефон «Samsung SGН -В220”, imei НОМЕР_1 , з сім -картою мобільного оператора МТС № НОМЕР_2 , банківську карту «ПриватБанк» Універсальна № НОМЕР_3 , пенсійне посвідчення НОМЕР_4 , видане 19 листопада 2013 року, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_5 -передати за належністю потерпілій ОСОБА_5 .
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 залишити попереднім-особисте зобов'язання до набрання вироку законної сили.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому ОСОБА_4 , прокурору.
Суддя :