26 травня 2014 року м. Київ К/9991/13451/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Пилипчук Н.Г.
Цвіркуна Ю.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу
ОСОБА_2
на постанову Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 02.04.2009 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2011
у справі №2а-3/2009
за позовом ОСОБА_2
до 1) Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, 2) Начальника Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська
треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, начальника ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними, зобов?язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав про протиправну бездіяльність ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська щодо не проведення позапланової перевірки ЗАТ «Оріль» за період з 01.01.1998 по 31.12.2003, у т.ч. за дорученням слідчого Жовтневої районної прокуратури, протиправну бездіяльність начальника цієї державної податкової інспекції в сфері недотримання статей 11-1, 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», статей 15, 19 Закону України «Про звернення громадян» зокрема, щодо надання безпосередньої, об?єктивної та всебічної відповіді на всі його звернення, проведення перевірки викладеної в його зверненнях інформації про порушення вимог податкового законодавства ЗАТ «Оріль» і його посадовими особами за період з 01.01.1998 по 31.12.2003.
Постановою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 02.04.2009, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2010, ОСОБА_2 у задоволенні позову відмовлено.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про задоволення позову, з підстав невірного застосування норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач неодноразово звертався до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська з заявами, а саме від 04.05.2005, 11.05.2005, 31.05.205, 16.06.2005, в яких зазначав про ухилення посадових осіб ЗАТ «Оріль» від сплати податків та просив провести перевірку дотримання товариством вимог податкового законодавства за період з 01.01.1998 по 31.12.2003 з забезпеченням його права в частині прийняття участі у перевірці, особистого викладення аргументів, ознайомлення з матеріалами перевірки.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідачами не допущено бездіяльності у вигляді порушення статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», якою визначено вичерпний перелік обставин, з наявністю яких пов?язується право податкового органу на проведення позапланової перевірки, та на існування яких вказувалось би у зверненнях позивача, а також статей 15 - 20 Закону України «Про звернення громадян», оскільки відповіді на звернення позивача направлялись у встановлений законом строк, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано позивачем.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що у період звернення позивача до відповідачів із відповідними заявами про проведення перевірки ЗАТ «Оріль», в провадженні прокуратури Жовтневого району м. Дніпропетровська перебувала кримінальна справа порушена за фактом зловживання службовим становищем з боку посадових осіб ЗАТ «Оріль» за ч.2 ст.364 КК України. Під час кримінального провадження здійснено дослідження фінансово-господарської діяльності ЗАТ «Оріль» з 01.01.1998 по 31.12.2003, дотримання ним вимог щодо оформлення, знищення, зберігання фінансово-бухгалтерських документів, відображення в них операцій по відчуженню основних засобів підприємства, стану розрахунків по бухгалтерському обліку за продані основні засоби та матеріальні цінності, при цьому враховувались результати проведених податковими органами перевірок, які викладені в актах ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська за період з 01.01.2003 по 31.03.2004, з 01.01.2000 по 01.01.2003, за 2 півріччя 1997 року - 9 місяців 1999 року. Порушень ЗАТ «Оріль» у сфері податкового та валютного законодавства України при здійсненні реалізації основних засобів підприємства, щодо здійснення перевірки яких позивач звертався до відповідачів, не встановлено. Постановою старшого слідчого прокуратури Жовтневого району м.Дніпропетровська від 05.08.2009, яка набрала законної сили, провадження у кримінальній справі закрито у зв?язку з відсутністю складу злочину.
Норми ч. 5 ст.114 Кримінально-процесуального кодексу України в редакції, що була чинною на момент винесення процесуального документа, передбачають, що постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами.
Слідчий є самостійною процесуальною особою у кримінальному процесі та має право приймати рішення для встановлення істини у справі. З огляду на викладене, доводи позивача про неправомірність дій податкового органу щодо невиконання ним вимог постанови слідчого про проведення перевірки ЗАТ «Оріль» за період з 01.01.1998 по 31.12.2003 є безпідставними, оскільки слідчим такого не встановлено.
Дії слідчого під час здійснення досудового слідства не можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому нормами Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки регламентуються приписами Кримінально-процесуального кодексу України, а отже перевіряти їх правомірність і законність під час розгляду зазначеної справи суд не уповноважений.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 230 Кодексуадміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02.04.2009 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2011 залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді Н.Г.Пилипчук
Ю.І.Цвіркун