03 червня 2014 року м. Київ К/800/28829/14
Суддя Вищого адміністративного суду України Приходько І.В.,
перевіривши касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області
на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06.04.2011 р.
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2014 р.
у справі № 2а-2661/10/0370
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Волинській області
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень та стягнення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Волинській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 09.09.2010 р. № 0003321701/0 та № 0003331701/0, стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 123 989 грн.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 06.04.2011 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2014 р., адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0003321701/0 від 09.09.2010 р.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам ст.ст. 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.
Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до положень п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
З урахуванням викладеного, суддя-доповідач приходить до висновку, що провадження по вказаній касаційній скарзі не підлягає відкриттю.
На підставі викладеного та керуючись п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області відмовити.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом із доданими до касаційної скарги матеріалами, направити скаржнику, а касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській областіё залишити у суді касаційної інстанції.
3. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Приходько