"03" червня 2014 р. м. Київ К/800/12704/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Білуги С.В.,
суддів Загороднього А.Ф.,
Малиніна В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова до Державного підприємства Міністерства оборони України "Монтажник-Львів" про стягнення заборгованості,
встановила:
У червні 2013 року Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова звернулось до суду з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України "Монтажник-Львів" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року в задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова відмовлено.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року залишено без змін.
Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно зведеного розрахунку заборгованості фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", наданого Управлінням Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова, ДП МОУ «Львівське будівельно-монтажне управління» зобов'язано відшкодувати Пенсійному фонду за період 01.10.2012 по 01.06.2013 року борг в сумі 23 839,02 грн.
Наказом Міністра Оборони України №794 від 21.12.2011 прийнято рішення про припинення діяльності ДП МОУ «Львівське будівельно-монтажне управління», шляхом приєднання до Державного підприємства Міністерства оборони України "Монтажник-Львів» та створено комісію з припинення. Проте, на час виникнення спірних правовідносин дане підприємство з Єдиного державного реєстру юридичних осіб не виключено.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до частини 4 статті 59 Господарського кодексу України у разі поділу суб'єкта господарювання усі його майнові права і обов'язки переходять за розподільчим актом (балансом) у відповідних частинах до кожного з нових суб'єктів господарювання, що утворені внаслідок його поділу.
Згідно частини 5 статті 59 Господарського кодексу України у разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права та обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.
Згідно частини 5 статті 107 Цивільного кодексу України якщо правонаступниками є кілька юридичних осіб і точно визначити правонаступництво щодо конкретних обов'язків юридичної особи, що припинилася, не можливо, юридичні особи - правонаступники несуть солідарну відповідальність перед кредиторами юридичної особи, що припинилася.
Судами встановлено, що згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ДП "Львівське будівельно-монтажне управління" з 08.02.2012 року знаходиться в стані припинення, за рішенням засновників. Крім цього, комісією з припинення діяльності передавального акту не складено та такий не затверджувався Міністром оборони України, тому Державне підприємство Міністерства оборони України "Монтажник-Львів" не є правонаступником.
Крім того, позивачем до суду не надано доказів, що підприємство ДП МОУ «Монтажник-Львів» є правонаступником обов'язків реорганізованого підприємства по відшкодовуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права. Оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а тому підстави для їх зміни чи скасування відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова до Державного підприємства Міністерства оборони України "Монтажник-Львів" про стягнення заборгованості - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Білуга
Судді А.Ф. Загородній
В.В. Малинін