04 червня 2014 року м. Київ В/800/2318/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Гончар Л.Я., Горбатюк С.А., Мороз Л.Л., Сорока М.О.
розглянувши заяву ОСОБА_5 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 6.03.2014р. у справі
за позовом ОСОБА_5
до відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області
про зобов'язання вчинити дії , -
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 6.03.2014р. касаційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013р. про відмову в задоволенні позову - без змін.
ОСОБА_5 звернувся із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 6.03.2014р., посилаючись на неоднакове застосування судами касаційних інстанцій одних і тих самих норм матеріального права, що призвело до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
В підтвердження неоднакового застосування судами касаційних інстанцій одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник послався на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 13.02.2007р.
Судова колегія вважає відсутніми підстави для допуску справи до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 6.03.2014р., зважаючи на таке.
Згідно зі ст.237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
В пункті 4 Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010р. №2 «Про судову практику застосування статей 235 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України» роз'яснено, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
Ухвала Вищого адміністративного суду України від 6.03.2014р. мотивована тим, що оскільки матеріали справи не містять доказів того, що позивач, приймаючи участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за період з 26.11.1986р. по 19.02.1987р., працював повний місяць, зокрема грудень 1986р., відповідач правомірно відмовив в перерахунку пенсії із розрахунку заробітної плати за грудень 1986р.
В ухвалі від 13.02.2007р. Вищий адміністративний суд України, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, виходив з того, що перерахунок пенсії позивачу має бути проведений із заробітку за період з 27.06.1986р. по 6.07.1986р., оскільки строк фактичного перебування позивача в зоні ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС становив 10 днів, що підтверджується наказом від 25.06.1986р., посвідченням про відрядження та табелем обліку використаного робочого часу та підрахунку заробітку.
Таким чином, касаційними інстанціями приймались різні за змістом рішення не внаслідок неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, а внаслідок встановлення під час їх розгляду різних обставин справи.
З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку щодо відсутності подібності правовідносин у вищезазначених справах, зокрема, щодо умов застосування правових норм (підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин), що унеможливлює перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 6.03.2014р. в порядку, передбаченому ст. 235 КАС України.
Керуючись статтями 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити ОСОБА_5 у допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 6.03.2014р.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді : А.О. Логвиненко
Л.Я. Гончар
С.А. Горбатюк
Л.Л. Мороз
М.О. Сорока