"29" травня 2014 р. м. Київ К/800/111/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.
розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 серпня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФО-П ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Святошинському районі) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 серпня 2012 року позов ФО-П ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року апеляційну скаргу ДПІ у Святошинському районі залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 серпня 2012 року - залишено без змін.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Святошинському районі подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 серпня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ФО-П ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
ДПІ у Святошинському районі проведена документальна планова виїзна перевірка ФО-П ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2010 року. За результатами перевірки складено акт №1465/17-40/НОМЕР_1 від 17 серпня 2011 року.
Перевіркою встановлено порушення ФО-П ОСОБА_1 вимог п. 12 ст. 3 розділу 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на суму 963419, 80 грн.
На підставі акта перевірки за результатами апеляційного оскарження ДПІ у Святошинському районі винесено податкове повідомлення-рішення №0005731740 від 08 грудня 2011 року, яким до ФО-П ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1800686, 04 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Святошинському районі застосовано до ФО-П ОСОБА_1 штрафні санкції на підставі ст. 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Відповідно до ст. 20, ст. 21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. До суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ФО-П ОСОБА_1 було допущене порушення законодавства у період до 09 грудня 2010 року, а штрафні санкції застосовані податковим повідомленням-рішенням від 08 грудня 2011 року, тобто з пропуском строку, передбаченого ст. 250 Господарського кодексу України.
Крім того, судами попередніх інстанцій зазначено, що з 09 по 31 грудня 2010 року ФО-П ОСОБА_1 провів розрахунки на загальну суму 16722, 30 грн., тому застосуванню підлягають штрафні (фінансові) санкції лише у розмірі 33444, 60 грн.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог ФО-П ОСОБА_1
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 серпня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді С.Е. Острович
О.І. Степашко
М.О. Федоров