"28" травня 2014 р. м. Київ К/9991/16507/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2011 по справі №2а-2762/10/2770 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Івалла» до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя про скасування рішення.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія
Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 22.10.2010 в задоволенні позовних вимог ТОВ «Івалла» до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя про скасування рішення - відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов виходив з того, що рішення ДПІ у Нахімовському районі міста Севастополя від 29.07.2010 №0004192330 про застосування до ТОВ «Івалла» штрафних (фінансових) санкцій у сумі 18256,55грн. повністю відповідає вимогам чинного законодавства, а тому скасуванню не підлягає.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2011 постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 22.10.2010 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Скасовано рішення ДПІ у Нахімовському районі міста Севастополя від 29.07.2010 №0004192330 про застосування до ТОВ «Івалла» штрафних (фінансових) санкцій у сумі 18256,55грн.
Не погоджуючись із рішення суду апеляційної інстанції, Державна податкова інспекція у Нахімовському районі міста Севастополя 21.03.2011 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 28.03.2011 прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі відповідач просив скасувати постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2011, залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 22.10.2010.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. 2.6 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Національного банку України від 15.12.2004 №637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320, статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 №436/95, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.
Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами встановлено, що Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі міста Севастополя проведено планову перевірку магазину «Продукти», що належить Товариству «Івалла» з питань контролю за розрахунковими операціями у сфері обігу готівки.
За результатами перевірки складено акт від 16.07.2010 №27030385/2330/24031531 та встановлено порушення п. 2.6 абзацу З Положення «Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», що виразилося у не оприбуткуванні готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку РРО на підставі фіскальних звітних чеків (z - звітів) за 09.07.2010 у сумі 502,30грн., 10.07.2010 у сумі 522,50грн., 11.07.2010 у сумі 474,80грн., 12.07.2010 516,40грн., 13.07.2010 у сумі 538,20грн., 14.07.2010 у сумі 557,10грн., 15.07.2010 у сумі 540,01грн.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято рішення від 29.07.2010 №0004192330 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 18256,55грн. ((502,30х5=2511,50) + (522,50х5=2612,50) + (474,80х5=2374,00) + (516,40x5=2582,00) + (538,20х5=2691,00) + (557,10х5=2785,50) + (540,01х5=2700,05) = 18256,55грн.)).
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позивач, оформивши касові операції згідно з вимогами Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, виконав вимоги щодо запису зазначених готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій, однак при цьому, зазначене вище належним чином не обґрунтував і доказів на підтвердження ним зроблених висновків у рішенні не навів.
Проте, з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Згідно з пунктом 1.2 глави 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Наказом ДПА України від 01.12.2000 №614 затверджений Порядок реєстрації та ведення книги обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, який поширюється на книги обліку розрахункових операцій і розрахункові книжки, що використовуються суб'єктами підприємницької діяльності при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
Відповідно до абзацу третього статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
При цьому невідображення готівки у книзі обліку розрахункових операцій після їх проведення із застосуванням РРО є порушенням порядку оприбуткування готівки, відповідальність за яке встановлена саме Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 №436/95.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність дій з фіксації повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій.
Оскільки апеляційний суд під час розгляду справи неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, а суд першої інстанції вирішив спір з додержанням норм матеріального та процесуального права, то зазначена обставина відповідно до частини першої статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухваленої у справі постанови апеляційного суду та залишення в силі постанови суду першої інстанції.
Керуючись статтями 210, 222, 223, 226, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя задовольнити.
Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2011 по справі №2а-2762/10/2770 скасувати та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 22.10.2010.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: __________________ Т.М. Шипуліна
Судді: __________________ Л.І. Бившева
__________________ А.М. Лосєв