"23" травня 2014 р. м. Київ К/9991/50034/11
колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Юрченка В.В.,
суддів: Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г.,
розглянувши в порядку касаційного письмового провадження адміністративну справу за позовом відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Новогродівка Донецької області до обласної профпатологічної медико-соціальної експертної комісії обласного центру медико-соціальної експертизи, ОСОБА_1, Селидівського міжрайонного прокурора Донецької області про визнання рішення недійсним за касаційною скаргою відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Новогродівка Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2011 року,
У березні 2011 року відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Новогродівка Донецької області звернулось до суду з вказаним позовом.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що рішенням обласної профпатологічної медико-соціальної експертної комісії обласного центру медико-соціальних експертиз від 23 листопада 2010 року був встановлений з 11 листопада 2010 року причинно-наслідковий зв'язок смерті ОСОБА_2 з профзахворюванням пневмоконіоз. У 2007 році комісією з розслідування професійного захворювання на ВП «Шахта « 1/3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» згідно пункту 78 Порядку розслідування і ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві був складений акт за формою П-4 від 11 грудня 2007 року №4 про професійне захворювання ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Тобто розслідування професійного захворювання проводилось комісією за відсутністю потерпілого ОСОБА_2 та акт від 11 грудня 2007 року №4 видано на руки дружині померлого ОСОБА_1 Позивач вказує, що ОСОБА_2 на обліку у відділенні фонду м. Новогродівка не перебував та страхові виплати не отримував. Група інвалідності та ступінь втрати працездатності ОСОБА_2 у зв'язку із професійним захворюванням при житті встановлені не були. Також позивач зазначає, що згідно пункту 12 Положення про медико-соціальну експертизу встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням не входить до обов'язків обласних комісій. Просив з урахуванням уточнень позовних вимог визнати недійсним рішення обласної профпатологічної МСЕК обласного центру медико-соціальних експертиз від 24 листопада 2010 року про встановлення з 11 листопада 2010 року причинно-наслідкового зв'язку смерті ОСОБА_2 з профзахворюванням; скасувати довідку про причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом від 24 листопада 2010 року серії ДОН №000857.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2011 року в задоволенні позову відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Новогродівка було відмовлено.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2011 року апеляційну скаргу відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Новогродівка Донецької області залишено без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2011 року - без змін.
Вказуючи на допущені, на думку відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Новогродівка Донецької області, судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм чинного процесуального та матеріального законодавства, що призвело до постановлення неправильних судових рішень, позивач просить скасувати постановлені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи у межах касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено наступні обставини справи.
ОСОБА_1 звернулась до Селидівської міжрайонної прокуратури з повідомленням про те, що 20 грудня 2006 року її чоловіку ОСОБА_2 на підставі висновку Центральної лікарсько-експертної комісії Українського профпатологічного центру клініки професійних захворювань Інституту медицини праці Академії медичних наук України встановлено заключний клінічний діагноз: «пневмоконіоз». ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Акт за формою П-4 про професійне захворювання згідно пункту 78 «Порядку розслідування і ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року №1112, було складено тільки 11 грудня 2007 року.
11 листопада 2010 року до обласної профпатологічної медико-соціальної експертної комісії надійшов припис Селидівського міжрайонного прокурора про розгляд питання причинно-наслідкового зв'язку смерті ОСОБА_2 з профзахворюванням.
Згідно пункту 11 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317, та пункту 2.4 Інструкції про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я від 15 листопада 2005 року № 606 по направленню органів прокуратури передбачено проведення медико-соціальної експертизи.
Рішенням обласної профпатологічної медико-соціальної експертної комісії обласного центру медико-соціальних експертиз від 24 листопада 2010 року встановлений з 11 листопада 2010 року причинно-наслідковий зв'язок смерті ОСОБА_2 з профзахворюванням пневмоконіоз.
Відповідно до абзацу 2 пункту 3 Положення про медико-соціальну експертизу медико-соціальна експертиза потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання проводиться після подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту професійної патології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, суду чи прокуратури.
Згідно абзацу 1 пункту 4 цього Положення медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Відповідно до Переліку спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів, які мають право встановлювати остаточний діагноз щодо професійних захворювань, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я від 25 березня 2003 року №133 остаточний діагноз щодо професійних захворювань має право встановлювати, зокрема, клініка Інституту медицини праці Академії медичних наук України.
Відповідно до Переліку професійних захворювань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 року № 1662, пневмоконіоз відноситься до захворювань, які викликані впливом промислових аерозолів.
Акт за формою П-4 з розслідування хронічного професійного захворювання ОСОБА_2 був складений 11 грудня 2007 року, тобто через рік після встановлення професійного захворювання та через два місяці після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1. У складанні акта за формою П-4 брав участь страховий експерт відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Новогродівка Донецької області Санагурскій О.Н.
Оскільки акт за формою П-4 був складений несвоєчасно, ОСОБА_2 для встановлення ступеня втрати професійної працездатності внаслідок професійного захворювання на МСЕК не направлявся.
Згідно пунктів 2.4, 2.5 Інструкції про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом розгляд питання про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом проводять на підставі таких документів: направлення роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання (отруєння), або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України або лікарсько-консультаційної комісії лікувально-профілактичного закладу (далі - ЛПЗ), суду чи прокуратури; свідоцтва про смерть або його копії; посмертного епікризу, завіреного адміністрацією ЛПЗ, в якому перебував на лікуванні, диспансерному нагляді померлий; оригіналу медичної карти амбулаторного хворого, з описом її змісту, зробленим ЛПЗ; копії протоколу патолого-анатомічного розтину з гістологічним дослідженням, затвердженої завідувачем патолого-анатомічного бюро, головним лікарем чи заступником головного лікаря з медичної частини або з поліклінічного розділу роботи, чи акта судово-медичного та судового гістологічного дослідження, затвердженого начальником обласного бюро (міського, районного відділення) судово-медичної експертизи (якщо вони були проведені); акта про нещасний випадок на виробництві, якщо був нещасний випадок; медико-експертної справи померлого (подається на підставі даних останньої довідки МСЕК про визначення інвалідності та/або відсотків втрати професійної працездатності, яку надають родичі померлого). У разі відсутності окремих документів, перелічених у пункті 2.4, та неможливості їх поновлення рішення приймаються на підставі наявних документів, що дозволяють винести обґрунтоване експертне рішення щодо причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або наслідками трудового каліцтва.
Селідовською міжрайонною прокуратурою для розгляду питання причинно-наслідкового зв'язку смерті з профзахворюванням представлені: матеріальне звернення в прокуратуру ОСОБА_1, копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2, амбулаторна карта ОСОБА_2, виписка амбулаторної карти, посмертний епікриз, укладення ЦВЕК Київського НДІ медицини праці від 20 грудня 2006 № 51/2679, копія акта за формою П-4 від 11 грудня 2007 №4, довідка про причину смерті ОСОБА_2 від 16 жовтня 2007 № 441. Додатково комісією вивчена амбулаторна карта ОСОБА_2 з ОКБПЗ № 258.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами розгляду питання причинно-наслідкового зв'язку смерті ОСОБА_2 з профзахворюванням, яке відбулось 24 листопада 2010 року на засіданні обласної профпатологічних МСЕК за участю представників відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Новогродівка Донецької області встановлено, що виявлене професійне захворювання було тяжкої патологією з високою ступенем втрати професійної працездатності і призвело до розвитку ускладнення з несприятливим клінічним прогнозом; акт за формою П-4 складено через рік після установлення факту професійного захворювання (не з вини потерпілого), у зв'язку з чим ОСОБА_2 (будучи фактично інвалідом по професійному захворюванню) не був спрямований на МСЕК для встановлення ступеня втрати професійної працездатності; за даними довідки про причину смерті № 441 і посмертного епікризу, смерть настала від професійного захворювання. Обласна профпатологічних медико-соціальна експертна комісія прийняла рішення про те, що причинно-наслідковий зв'язок смерті з професійним захворюванням ОСОБА_2 встановлено, складено Акт №1423.
Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанції прийшли до обґрунтованого висновку про відсутність законних підстав для задоволення позову.
Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Новогродівка Донецької області залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий Юрченко В.В.
Судді Амєлін С.Є.
Кобилянський М.Г.