"27" травня 2014 р. м. Київ К/800/7738/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Загороднього А.Ф.,
суддів Білуги С.В.,
Малиніна В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Будівельна фірма «Старатель» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Будівельна фірма «Старатель» до Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві про визнання дій протиправними та скасування акту і постанови, -
встановила:
ПАТ «Будівельна фірма «Старатель» звернулося до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві про визнання дій протиправними та скасування акту і постанови.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року, в задоволенні позову ПАТ «Будівельна фірма «Старатель» відмовлено.
У касаційній скарзі, ПАТ «Будівельна фірма «Старатель», не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, постановити нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.
Судами було встановлено, що 10 листопада 2009 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП 15775857 по виканню виконавчого напису нотаріуса Київського міського нотаріального округу про звернення стягнення на транспортний засіб марки МАЗ, модель 630303, 2008р.в. шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, ТИП ВАНТАЖНИЙ КРАН - 20Т, реєстраційний номер НОМЕР_1 що належить АТЗТ «Будівельна фірма «Старатель» та за рахунок коштів отриманих від реалізації майна задоволення вимог КМФ АКБ «Укрсоцбанк» на загальну суму 941836, 76грн.
08 червня 2011 року відповідачем складено акт опису і арешту майна боржника, а саме вантажного автокрана МАЗ днз НОМЕР_1.
15 червня 2011 року постановою державного виконавця залучено до участі у виконавчому провадженні суб'єкта оціночної діяльності для надання останнім письмового висновку - звіту про оцінку вартості описаного майна боржника. Зі змісту постанови слідує, що експертом призначено ОСОБА_2, який має відповідну ліцензію на право зайняття експертною діяльністю.
На виконання зазначеної постанови ТОВ «Українська експертна група», за підписом генерального директора - ОСОБА_2, надано висновок експертної оцінки майна - колісного транспортного засобу, згідно якого вартість арештованого автомобіля станом на 04 липня 2011 року становить 1278942 грн. без ПДВ.
13 квітня 2012 року державним виконавцем в рамках виконавчого провадження №15775857 знову винесено постанову про призначення того ж експерта (суб'єкта оціночної діяльності) для оцінки вартості вищезгаданого колісного транспортного засобу, згідно якого вартість арештованого автомобіля станом на 26 квітня 2012 року становить 358986 грн. без ПДВ.
Ознайомившись із останнім експертним висновком вартості, позивач, відповідно до частини 4 статті 58 Закону України «Про виконавче провадження», подав заяву про призначення проведення його рецензування.
25 вересня 2012 року державним виконавцем втретє винесено постанову про призначення ОСОБА_2 експертом, суб'єктом оціночної діяльності, для участі у виконавчому провадженні, на виконання якої ТОВ «Українська експертна група», за підписом експерта - генерального директора, надало висновок експертної оцінки арештованого автомобіля, згідно якого вартість його станом на 15 листопада 2012 року становить 342949 грн. без ПДВ.
У подальшому, арештоване майно було передано на реалізацію ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», за результатами проведення якої 24 січня 2013 року складено протокол присутності на аукціоні з реалізації арештованого рухомого майна та протокол №2-К-600-ДР-з проведення аукціону з реалізації арештованого рухомого майна, що належить боржнику АТЗТ «Будівельна фірма «Старатель» від 24 січня 2013 року.
12 березня 2013 року державним виконавцем складено акт про реалізацію арештованого майна та винесено постанову про зняття з реєстрації автотранспорту марки МАЗ, модель 630303, 2008 року випуску, шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, тип - вантажний автокран - 20 т, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності позивачу, з метою забезпечення можливості передачі цього транспортного засобу новому власнику.
Відповідно до положень статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Стаття 27 Закону закріплює, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. До заходів примусового виконання рішення законом віднесено: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
Відповідно до статті 52 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження
Частиною 1 статті 62 цього Закону передбачено, що реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.
Відповідно до пункту 4.8. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 N 512/5, під час аукціону ведеться протокол, до якого заносяться такі дані: номер лота, назва лота, стартова ціна та продажна ціна майна; сума сплаченого гарантійного внеску; пропозиції покупців і відомості про покупця, який запропонував у ході аукціону найвищу ціну (переможець аукціону), розмір винагороди спеціалізованої організації, яку покупець повинен додатково сплатити, та реквізити рахунку спеціалізованої організації для її сплати.
Положеннями цього Порядку не передбачено обов'язку щодо занесення до протоколу інших даних, в тому числі короткої характеристики майна, яке виступає предметом аукціону.
Таким чином, колегія суддів вважає, що посилання відповідача на невідповідність року виготовлення реалізовуваного транспортного засобу, який був лотом на аукціоні дійсності, за умови тотожності інших характеристик останнього, слід вважати опискою, яка не заперечує можливість учасників торгів та учасників виконавчого провадження ідентифікувати таке майно.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що сиди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про те, що складанні акту з продажу транспортного засобу марки МАЗ 630303 д.н. НОМЕР_1 від 12 березня 2013 року та постанови про зняття з обліку вказаного цього транспортного засобу від 12 березня 2013 року в рамках виконавчого провадження №15775857, відповідач діяв відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень.
Крім того, відповідно положень Кодексу адміністративного судочинства України, підстава позову - обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача. Необхідність у зміні підстав позову настає тоді, коли в процесі розгляду справи встановлюється невідповідність між обставинами чи нормами права, якими обґрунтовано позов, і обставинами чи нормами, за якими вимога може бути задоволена.
Відповідно до частини 1 статті 51 цього Кодексу, позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Вказане право кореспондується із приписами частини 1 статті 137 цього Кодексу.
Тобто, Кодексом адміністративного судочинства України обмежується право позивача на зміну підстав позову моментом початку судового розгляду справи по суті.
Частиною 1 статті 135 вказаного Кодексу передбачено, що судовий розгляд справи по суті починається доповіддю головуючого в судовому засіданні про зміст позовних вимог, про визнання сторонами певних обставин під час підготовчого провадження, після чого він з'ясовує: чи підтримує позивач адміністративний позов, чи визнає його відповідач та чи не бажають сторони примиритися.
Як вірно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, розгляд даної адміністративної справи по суті розпочався 10 вересня 2013 року, що підтверджується журналом судового засідання, під час якого суддя Савченко А.І. доповіла про зміст позовних вимог, а заява про зміну підстав позову позивачем подана 12 вересня 2013 року, колегія суддів вважає, що позивачем пропущено процесуальний строк, протягом якого можливо було використати відповідне право.
Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими і підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Будівельна фірма «Старатель» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Будівельна фірма «Старатель» до Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві про визнання дій протиправними та скасування акту і постанови - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ф. Загородній
Судді С.В. Білуга
В.В. Малинін