"22" травня 2014 р. м. Київ К/9991/81856/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Островича С.Е., Степашка О. І, Федорова М. О.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року у справі за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові до Приватного акціонерного товариства "Люботинський завод "Продтовари", Приватного підприємства "Сканто" про стягнення грошових коштів, -
Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (далі - СДПІ у м. Харкові) звернулась до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Люботинський завод "Продтовари" (далі - ПАТ "Люботинський завод "Продтовари"), Приватного підприємства "Сканто" (далі - ПП "Сканто") в якому просить стягнути грошові кошти.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року у задоволенні позову СДПІ у м. Харкові відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року апеляційну скаргу СДПІ у м. Харкові залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року - залишено без змін.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій СДПІ у м. Харкові подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги СДПІ у м. Харкові.
Сторони в судове засідання не з'явились, а тому відповідно до вимог ст. 222 КАС України розгляд справи проведено в письмовому провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
СДПІ у м. Харкові проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ "Люботинський завод "Продтовари" щодо правильності нарахування податку на додану вартість, зокрема, по правовим відносинам з ПП "Сканто" за період грудень 2010 року, січень 2011 року. За результатами перевірки складено акт №1340/42-013/24486154 від 12 травня 2011 року.
Перевіркою встановлено, порушення ПАТ "Люботинський завод "Продтовари" вимог ч. 1, ч. 5 ст. 203 Цивільного Кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів з ПП "Сканто", які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, а отже є нікчемними.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПАТ "Люботинський завод "Продтовари" та ПП "Сканто" укладено договір купівлі-продажу №3/10 від 25 січня 2010 року, за яким ПАТ "Люботинський завод "Продтовари" отримало від ПП "Сканто" сировину та комплектуючі для виробництва лікеро-горілчаних виробів, що підтверджено видатковими накладними. На виконання договору ПП "Сканто" видано податкові накладні. На підставі договору та податкових накладних ПАТ "Люботинський завод "Продтовари" віднесло до складу валових витрат вартість придбаного у ПП "Сканто" товару та сформовало податковий кредит.
Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 203 Цивільного Кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст. 228 Цивільного Кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що СДПІ у м. Харкові зроблено висновок про нікчемність угоди між ПАТ "Люботинський завод "Продтовари" та ПП "Сканто" на підставі даних акта документальної невиїзної позапланової перевірки ПП "Сканто" №385/234/36875101 від 17 березня 2011 року, висновками якого встановлена нікчемність правочинів, вчинених ПП "Сканто".
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2011 року у справі №2а-2951/11/2070, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2011 року, визнані протиправними дії Харківської ОДПІ щодо проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ПП "Сканто", за результатами якої був складений акт №385/234/36875101 від 17 березня 2011 року.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24 січня2012 року у справі №2а-16967/11/2070, яка залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 24 червня 2011 року, прийняті СДПІ у м. Харкові на підставі акта документальної невиїзної позапланової перевірки ПП "Сканто" №385/234/36875101 від 17 березня 2011 року, у т.ч. по господарським відносинам з ПАТ "Люботинський завод "Продтовари" за договором купівлі продажу №3/10 від 25 січня 2010 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що СДПІ у м. Харкові не доведено, що договір, укладений між ПАТ "Люботинський завод "Продтовари" та ПП "Сканто", суперечить моральним засадам суспільства та порушує публічний порядок, а тому відсутні підстави для стягнення грошових коштів за договором.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволення позовних вимог СДПІ у м. Харкові.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді С.Е. Острович
О.І. Степашко
М.О. Федоров