"27" травня 2014 р. м. Київ К/800/17647/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Білуги С.В.,
суддів Загороднього А.Ф
Малиніна В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Львівського обласного центру зайнятості на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2014 року у справі за позовом Приватного підприємства "Стрекоза" до Львівського обласного центру зайнятості про скасування рішення та припису,
встановила:
У вересні 2012 року ПП «Стрекоза» звернулось до суду з позовом до Львівського обласного центру зайнятості про скасування рішення та припису.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року в задоволенні позовних вимог ПП «Стрекоза» відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2014 року скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року та прийнято нове рішення, яким позов ПП «Стрекоза» задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення №17 та припис №46 Інспекції по контролю за дотриманням законодавства про зайнятість Львівського обласного центру зайнятості щодо ПП «Стрекоза» від 29.08.2012.
Львівський обласний центр зайнятості подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2014 року скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами перевірки дотримання законодавства України про зайнятість населення Інспекцією по контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення складено акт від 29.08.2012 за №56, прийнято припис №46 від 29.08.2012, який стосується обов'язку сплати штрафу, та рішення №17 від 29.08.2012, яким за порушення вимог статті 8 Закону України «Про зайнятість населення» накладено штраф в сумі 22040 грн.
В акті перевірки зазначено, що роботодавець - ПП «Стрекоза» використав працю іноземця - ОСОБА_2, громадянина Республіки Австрія без дозволу служби зайнятості на посаді директора з 03.05.2012 по 09.07.2012.
Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців 09.07.2012 громадянин Австрії Маг. ОСОБА_2 склав з себе повноваження та призначив з 10.07.2012 директором ПП «Стрекоза» Братейко Л.Я.
Доказів, які б підтверджували те, що позивач має виданий державною службою зайнятості дозвіл на використання праці іноземця до суду не надано.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд апеляційної інстанції посилався на те, що оскаржувані рішення та припис є безпідставними, оскільки він є як директором так і засновником (власником) підприємства, а ознаки трудового договору відсутні, оскільки немає двох сторін роботодавця та найманого працівника.
Однак, колегія суддів з такими висновками суду погодитись не може з огляду на наступне.
Відповідно до підпункту «а» пункту 8 Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення надається право безперешкодно відвідувати підприємства, установи та організації усіх форм власності з метою контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення. Ознайомлюватися з документами та одержувати підприємств, установ та організацій наказів, розпоряджень, протоколів, дані обліку звітності та інформацію з питань додержання законодавства про зайнятість населення, документи відомості, необхідні для виконання своїх завдань.
Положеннями пункту 2 статті 8 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що роботодавці мають право на використання праці іноземців та осіб без громадянства на умовах трудового договору лише за наявності виданого роботодавцю державною службою зайнятості дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 4 згаданої статті передбачено, що у разі використання роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства на умовах трудового договору без дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом.
Відповідно до підпунктів «б», «в» та «г» пункту 8 Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, надається право давати власнику (керівнику) підприємства, установи та організації або уповноваженому ним органу та іншим роботодавцям у разі виявлення порушень законодавства про зайнятість населення приписи про усунення. Приписи підлягають обов'язковому виконанню з повідомленням у місячний строк про вжиті заходи; ставити перед керівниками підприємств, установ, організацій або вищестоящих господарських органів питання про накладення стягнення на службових осіб, винних у порушенні законодавства про зайнятість населення; застосовувати економічні до підприємств, установ організацій, незалежно форм власності й господарювання, за порушення законодавства про зайнятість населення, передбачені статтями 5 і 20 Закону України "Про зайнятість населення" за недодержання вимог статей 8 і 18 зазначеного Закону.
Частиною 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, передбачено, що укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.
В матеріалах справи наявний наказ про призначення іноземця на посаду директора позивача, а тому висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності ознак трудових відносин між ПП «Стрекоза» та ОСОБА_2 є передчасними та необґрунтованими.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що всупереч вимогам чинного законодавства громадянин Австрії, ОСОБА_2, у період відсутності дозволу на працевлаштування, обіймав посаду директора ПП «Стрекоза», а тому рішення №17 та припис №46 Інспекції по контролю за дотриманням законодавства про зайнятість Львівського обласного центру зайнятості від 29.08.2012 щодо ПП «Стрекоза» є правомірними та обґрунтованими.
Таким чином рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково, а тому касаційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду апеляційної інстанції скасуванню, а рішення суду першої інстанції залишенню в силі.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу Львівського обласного центру зайнятості - задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2014 року - скасувати.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року у справі за позовом Приватного підприємства "Стрекоза" до Львівського обласного центру зайнятості про скасування рішення та припису - залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Білуга
Судді А.Ф. Загородній
В.В. Малинін