"22" травня 2014 р. м. Київ К/800/14689/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
суддівОстровича С.Е.
Степашка О.І.
Федорова М.О.
секретаря судового засідання Волошина В.М.,
представники позивача Оніщенко О. В., Римар С. Ю.
представник відповідача не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Землянки" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Волари Експорт" про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Землянки" (далі - ТОВ "Агрофірма "Землянки") звернулось до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Волари Експорт" (далі - ТОВ "Волари Експорт") в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року позов ТОВ "Агрофірма "Землянки" задоволено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року апеляційну скаргу Кременчуцької ОДПІ залишено без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року - залишено без змін.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Кременчуцька ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Агрофірма "Землянки" у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
Кременчуцькою ОДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Агрофірма "Землянки" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2009 року по 30 вересня 2012 року. За результатами перевірки складено акт №4942/92-209/30748767від 23 листопада 2012 року.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Агрофірма "Землянки" вимог п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п. 7.4, п. 7.5 ст. 7, п.п. 81.1, 81.2, 81.6, 81.11 ст. 81 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 185.1 ст. 185, ст. 187, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п.п. 209.1, 209.2, 209.6, 209.11 ст. 209 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість в розмірі 2686670, 00 грн.
На підставі акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000672301/2099 від 17 грудня 2012 року, яким ТОВ "Агрофірма "Землянки" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 3365663, 10 грн., в т.ч. 2686670, 00 грн. за основним платежем та 678993, 10 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ "Агрофірма "Землянки" та ТОВ "Волари Експорт" укладено договір поставки №27/04-19 ВЭ-АФ 2010 від 27 квітня 2010 року. 01 квітня 2011 року сторонами підписано додаткові угоди до договору, відповідно до яких змінено строк поставки товару до 30 серпня та до 31 серпня 2011 року відповідно. Додатковими угодами від 01 серпня 2011 року до договору змінено строк поставки товару до 31 грудня 2013 року. На виконання умов договору ТОВ "Волари Експорт" 28 квітня 2010 року платіжним дорученням №656 перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ "Агрофірма "Землянки" кошти в розмірі 2976303, 02 грн. (в т.ч. ПДВ - 496050, 50 грн.), а ТОВ "Агрофірма "Землянки" видано податкову накладну №107 від 30 квітня 2010 року.
Також між ТОВ "Агрофірма "Землянки" та ТОВ "Волари Експорт" укладено договір поставки №27/10-01 ВЭ-АФ 2010 від 27 жовтня 2010 року. Додатковими угодами від 01 серпня 2011 року до договору поставки змінено строк поставки до 31 грудня 2013 року.
На виконання умов договору ТОВ "Волари Експорт" 28 жовтня 2010 року платіжним дорученням №730 перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ "Агрофірма "Землянки" кошти в розмірі 2025212, 00 грн. (в т.ч., ПДВ - 337535, 33 грн.), а ТОВ "Агрофірма "Землянки" видало податкову накладну №592 від 28 жовтня 2010 року.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Агрофірма "Землянки" в період укладання договорів з ТОВ "Волари-Експорт" та податкової перевірки мало статус суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ та було платником фіксованого сільськогосподарського податку.
Відповідно до п. 8-1.2 ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг) не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.
Згідно абзацу 4 п. 1.2 "Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість", затвердженого наказом ДПА України №166 від 30 травня 1997 року платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (стаття 8-1 Закону) суми податку на додану вартість, нараховані сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), повністю залишаються у розпорядженні таких сільськогосподарських підприємств для відшкодування сум податку, сплачених (нарахованих) постачальникам на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку таких сум податку - для інших виробничих цілей, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого указаною статтею.
Відповідно до п. 5.1 розділу 5 Порядку для платників, які зареєстровані як суб'єкти спеціального режиму оподаткування, у податковій декларації (скороченій) відображаються лише операції, пов'язані із сільськогосподарським виробництвом, інші операції - у податковій декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, відповідно до редакції абзацу третього підпункту 8-1.15.1 пункту 8-1.15 статті 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість".
Відповідно до пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Агрофірма "Землянки" відобразив у податковій декларації (скороченій) суми ПДВ по отриманій передплаті від ТОВ "Волари Експорт" за договорами поставки за датою зарахування коштів на банківський рахунок.
Судами попередніх інстанцій зазначено, що оскільки за договорами здійснювались поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва, то ТОВ "Агрофірма "Землянки" правомірно віднесено до податкових зобов'язань суми за контрактами за правилом першої події у скороченій декларації.
Спецрежим оподаткування ПДВ для сільгосптоваровиробників не визначає окремих правил оподаткування ПДВ, а лише встановлює окремий облік таких операцій та порядок використання сум податку на додану вартість, що нараховуються сільгосптоваровиробником - суб'єктом спеціального режиму оподаткування під час здійснення ним операцій з постачання сільгосптоварів/послуг власного виробництва.
За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що ТОВ "Агрофірма "Землянки" правомірно сформувало свої податкові зобов'язання з ПДВ, а тому податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ є протиправним.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ "Агрофірма "Землянки".
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді С.Е. Острович
О.І. Степашко
М.О. Федоров