"22" травня 2014 р. м. Київ К/800/133/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Загороднього А.Ф.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області на постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 12 вересня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Управління будівництва Хмельницької АЕС» про перерахунок пенсії, -
встановила:
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Управління будівництва Хмельницької АЕС» про перерахунок пенсії.
Постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 12 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року, позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано непаравомірною відмову відповідача від 09 серпня 2013 року за № 6215/04 в зарахуванні періоду роботи позивача з 22 серпня 1992 року по 01 червня 1994 року до стажу для призначення пенсії на пільгових умовах згідно Списку № 2 та зобов'язано відповідача зарахувати період роботи позивача з 22 серпня 1992 року по 01 червня 1994 року до стажу для призначення пенсії на пільгових умовах згідно Списку №2, призначивши пенсію з 30 липня 2013 року.
У касаційній скарзі, Управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, вбачає порушення судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, і тому вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30 липня 2013 року, ОСОБА_3 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в місті Нетішин Хмельницької області про призначення пільгової пенсії за Списком №2.
Листом Управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області позивачу відмовлено в задоволенні його заяви, з підстав, що період роботи з 22 серпня 1992 року по 01 червня 1994 року на посаді виконроба на новому будівництві, не с/г призначення в шкідливих умовах праці згідно пільгової довідки зарахувати по Списку №2 немає підстав, так як атестація вищевказаної професії не проводилась взагалі.
Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - право на пенсію за віком на пільгових умовах мають чоловіки: - працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженими постановою Кабінету Міністерства України, і за результатами атестації робочих місць - чоловіки по досягненні 55-річного віку, при наявності загального стажу роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок) та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41.
Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанції вказали на необґрунтованість посилання Пенсійного фонду на непроведення підприємством атестації робочих місць, визнавши що це в будь-якому випадку не позбавляє позивача права на призначення пенсії на пільгових умовах.
Такий висновок не узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України висловленою в постанові від 10 вересня 2013 року за №21-183а13, зміст якої полягає у тому, що комплексний аналіз норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Отже, з'ясування обставин щодо проведення атестації робочого місця на підприємстві має правове значення для правильного вирішення даного спору, однак, зазначені обставини судами не досліджені, а отже судові рішення вимогам статті 159 КАС України не відповідають.
Наведене свідчить про те, що приймаючи рішення у даній справі, суди першої та апеляційної інстанцій не в повній мірі встановили обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також не дали оцінку всім доказам, з яких суди першої та апеляційної інстанцій виходили при прийняті рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вказані порушення норм матеріального та процесуального права не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, що відповідно до вимог частини 1 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
ухвалила:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області задовольнити частково.
Постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 12 вересня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Управління будівництва Хмельницької АЕС» про перерахунок пенсії - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ф. Загородній
Судді С.В. Білуга
О.І. Гаманко