"22" травня 2014 р. м. Київ К-23196/07
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Загороднього А.Ф.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення, -
встановила:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення.
Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 26 січня 2007 року позов було задоволено. Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 19751,30 грн. компенсації за неотримане продовольче забезпечення.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2007 року відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а апеляційну скаргу залишено без розгляду.
У касаційній скарзі, Військова частина НОМЕР_1 , не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про направлення справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.
Відповідно до частини 3 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на момент подачі апеляційної скарги) заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Частиною 6 статті 186 вищенаведеного Кодексу (в редакції, яка діяла на момент подачі апеляційної скарги) передбачено, що заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи, що з апеляційною скаргою відповідач звернувся лише 21 травня 2007 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду першої інстанції, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, а наведені ним докази поважності пропуску строку не знайшли свого підтвердження, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови в поновленні строку на апеляційне оскарження та залишенні апеляційної скарги відповідача без розгляду.
Таким чином, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ф. Загородній
Судді С.В. Білуга
О.І. Гаманко