25 квітня 2014 рокусправа № 336/256/14-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.
суддів: Дадим Ю.М. Кругового О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя
на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 березня 2014 року
у справі № 336/256/14-а
за заявою ОСОБА_1 про виправлення описки в виконавчому документі та поновлення пропущеного строку для пред'явлення його до виконання
у справі за позовом ОСОБА_1
до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
У січні 2014 року ОСОБА_1 звернувся у Шевченківський районний суд м. Запоріжжя з заявою про виправлення описки в виконавчому документі та поновлення пропущеного строку для пред'явлення його до виконання.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 березня 2014 року заяву задоволено.
Не погодившись з ухвалою суду, управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви.
В обґрунтування апеляційної скарги управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя зазначає, що управлінням добровільно взято на виконання постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя по справі № 0827/2-а-12357/11, проведено відповідний перерахунок пенсії стягувача та нараховано 17677,87 грн.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, на підставі постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 вересня 2011 року видано 27 жовтня 2011 року виконавчий лист, строк виконання встановлено до 27 вересня 2012 року, разом з тим, постанова оскаржена в апеляційному порядку та, відповідно до ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року, якою залишена без змін, набрала законної сили 21 жовтня 2013 року.
Відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі листи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року.
Згідно частини 1 статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що ОСОБА_1 пропустив вказаний строк з поважної причини, а тому йому необхідно поновити строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу адміністративного судочинства України, виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документу, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».
Оскільки, виконавчий лист видано без зазначення ідентифікаційного номеру стягувача, що є обов'язковою вимогою відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», то суд першої інстанції правильно прийняв рішення щодо внесення до виконавчого листа даних про ідентифікаційний номер стягувача.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції у розгляді цієї справи дійшов обґрунтованих висновків щодо задоволення заяви.
Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 197, 199, 200, 205, 206, 212, 261 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя - залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 березня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: Ю.М. Дадим
Суддя: О.О. Круговий