24 березня 2014 рокусправа № 6-а/202/70/2013
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.
суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 серпня 2013 року
у справі № 6-а/202/70/2013
за поданням державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Макушевої Тетяни Петрівни про зміну способу і порядку виконання рішення
у справі за позовом ОСОБА_2
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про зобов'язання здійснити перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,-
У липні 2013 року державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Макушева Тетяна Петрівна звернулася у Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська з поданням про зміну способу і порядку виконання рішення.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 серпня 2013 року подання задоволено.
Не погодившись з ухвалою суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні подання.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з наступних підстав.
Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2010 року по справі № 2а-3690/10 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 08 червня 2010 року по 08 грудня 2010 року, з урахуванням проведених виплат.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2012 року, постанова скасована та ухвалена нова постанова, якою зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 08 червня 2010 року по 22 липня 2011 року, з урахуванням проведених виплат.
На підставі виконавчого листа, виданого 22 січня 2013 року, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Макушевою Тетяною Петрівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 24 січня 2013 року.
До відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області надійшло повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (боржник) від 07 травня 2013 року про часткове виконання рішення суду, а саме: на виконання постанови від 21 грудня 2010 року позивачу за період з 08 червня 2010 року по 31 грудня 2010 року виплачено у квітні та у липні 2011 року 339,92 грн. і 240,75 грн., відповідно. На виконання постанови від 03 грудня 2012 року позивачу проведено донарахування пенсії за період з 01 січня 2011 року по 22 липня 2011 року в розмірі 899,44 грн., проте не виплачується з підстав відсутності видатків Державного бюджету України.
Суд першої інстанції, задовольняючи подання державного виконавця, виходив з того, що виконання постанови суду є неможливим без зміни способу її виконання, шляхом стягнення нарахованої суми.
Разом з тим, відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з пунктом 2 частини 4 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (пункт 2 частина 2 статті 162 КАС України).
З вищенаведених норм вбачається, що зобов'язання вчинити певні дії, покладені на відповідача судовим рішенням, є обраним судом способом захисту порушеного права позивача.
За таких обставин, державний виконавець просив змінити не спосіб виконання постанови суду, а судове рішення по суті, шляхом вирішення додаткової позовної вимоги про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження адміністративним судом під час прийняття постанови в адміністративній справі.
Частиною першою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
З матеріалів справи вбачається, що виконання постанови суду від 03 грудня 2012 року неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Отже, виконання постанови суду фактично можливе, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про помилковість висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду першої інстанції - скасувати та прийняти нову ухвалу.
Керуючись статтями 197, 199, 202, 205, 206, 212, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії та Олександрійському районі Кіровоградської області - задовольнити.
Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 серпня 2013 року - скасувати.
Відмовити у задоволенні подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко
Суддя: Ю.М. Дадим