іменем України
12 грудня 2013 рокусправа № 2а-0870/6956/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,
суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
за участю представників:
позивача: - не з'явився,
відповідача: - не з'явився,
третіх осіб: - не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу прокурора Приморського району Запорізької області
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року
у справі № 2а-0870/6956/11
за позовом прокурора Приморського району Запорізької області
до Приморської міської ради Запорізької області
треті особи ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
про скасування рішення,-
У серпні 2011 року прокурор Приморського району Запорізької області звернувся у Запорізький окружний адміністративний суд з позовом до Приморської міської ради Запорізької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про скасування рішення від 08 жовтня 2010 року № 15.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с. 131-133).
Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийнято відповідно до вимог чинного законодавства.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, прокурор Приморського району Запорізької області подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Прокуратурою Приморського району Запорізької області встановлено, що Приморською міською радою надано згоду на розроблення технічної документації з землеустрою для передачі у власність земельних ділянок для будівництва, розташування та обслуговування житлового будинку, які раніше не перебували в користуванні тих громадян, яким вони надаються, або раніше використовувалися на підставі договорів суперфіцію (укладених без розроблених та затверджених проектів щодо відведення земельних ділянок), у зв'язку з чим порушено вимоги пунктів 2-9 статті 123 Земельного Кодексу України при прийнятті рішення №15 від 08 жовтня 2010 року «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо передачі у власність земельної ділянки для будівництва, розташування та обслуговування житлового будинку гр. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1, гр. ОСОБА_3 в АДРЕСА_2, гр. ОСОБА_2 в АДРЕСА_3, гр. ОСОБА_4 в АДРЕСА_4, гр. ОСОБА_5 в АДРЕСА_5, гр. ОСОБА_6 в АДРЕСА_6».
29 червня 2011 року прокуратурою Приморського району винесено протест на рішення Приморської міської ради №15 від 08 жовтня 2010 року.
Відповідно до рішення Приморської міської ради №23 від 22 липня 2011 року про розгляд протесту прокурора Приморського району Запорізької області, на рішення № 15 від 08 жовтня 2010 року, прокурора Приморського району відхилено.
Відповідно до статті 102-1 Земельного кодексу України (в редакції на момент винесення оскаржуваного рішення), право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України.
Згідно з пунктом 1 статті 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).
Пунктами 2-9 статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.
Пунктами 2, 8, 9 статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що до відання органів виконавчої влади органів сільських, селищних, міських рад належать: реєстрація суб'єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі; видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею; підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції у розгляді цієї справи дійшов обґрунтованих висновків, оскільки Приморською міською радою не було прийнято будь-якого рішення щодо розпорядження земельними ділянками або їх відчуження, то посилання прокурора, щодо прийняття рішення в порушення глави 19 розділу 4 Земельного кодексу України є безпідставними.
Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу прокурора Приморського району Запорізької області - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко
Суддя: Ю.М. Дадим