25 квітня 2014 рокусправа № 2-а-2391/10
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.
суддів: Дадим Ю.М. Кругового О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області
на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16 грудня 2013 року
у справі № 2-а-2391/10
за поданням старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області Красної Ангеліни Олександрівни про зміну способу і порядку виконання рішення
у справі за позовом ОСОБА_2
до управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області
про зобов'язання здійснити перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,-
У листопаді 2013 року старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області Красна Ангеліна Олександрівна звернулася у Кіровський районний суд м. Кіровограда з поданням про зміну способу і порядку виконання рішення.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16 грудня 2013 року подання задоволено.
Не погодившись з ухвалою суду, управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні подання.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з наступних підстав.
Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 лютого 2010 року по справі № 2а-2391/10, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 09 грудня 2011 року, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.
Кіровограді Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 01 січня 2009 року по 22 січня 2010 року, з урахуванням проведених виплат.
На підставі виконавчого листа, виданого 16 березня 2012 року, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області Красною Ангеліною Олександрівною винесено постанову про відновлення виконавчого провадження від 15 жовтня 2013 року.
23 жовтня 2013 року до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області надійшло повідомлення від боржника - управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області про часткове виконання рішення суду, проведено нарахування підвищення пенсії у розмірі 1345,87 грн., проте не виплачується з підстав відсутності видатків Державного бюджету України.
Суд першої інстанції, задовольняючи подання державного виконавця, виходив з того, що виконання постанови суду є неможливим без зміни способу її виконання, шляхом стягнення нарахованої суми.
Разом з тим, відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з пунктом 2 частини 4 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (пункт 2 частина 2 статті 162 КАС України).
З вищенаведених норм вбачається, що зобов'язання вчинити певні дії, покладені на відповідача судовим рішенням, є обраним судом способом захисту порушеного права позивача.
За таких обставин, державний виконавець просив змінити не спосіб виконання постанови суду, а судове рішення по суті, шляхом вирішення додаткової позовної вимоги про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження адміністративним судом під час прийняття постанови в адміністративній справі.
Частиною першою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
З матеріалів справи вбачається, що виконання постанови суду першої інстанції неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Отже, виконання постанови суду фактично можливе, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про помилковість висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду першої інстанції - скасувати та прийняти нову ухвалу.
Керуючись статтями 197, 199, 202, 205, 206, 212, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області - задовольнити.
Ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16 грудня 2013 року - скасувати.
Відмовити у задоволенні подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: Ю.М. Дадим
Суддя: О.О. Круговий