15 травня 2014 рокусправа № 336/7408/13-а (2-а/336/224/2013)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.
суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.
за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
на постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 вересня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У вересні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії з урахуванням Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі місячного грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 року;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату заборгованості по пенсії з 27.02.2013 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі місячного грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 року.
Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 вересня 2013 року позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Запорізькій області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У серпні 2013 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 року та наказів Міністра оборони України.
Листом від 27.08.2013 року Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомило позивачу про відсутність підстав для перерахунку пенсії.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Головне управлінні Пенсійного фонду України у Запорізькій області повинно було перерахувати пенсію позивачу з урахуванням винагороду в розмірі 100% місячного грошового забезпечення, передбаченої наказом Міністра оборони України від 15 листопада 2010 року №595, який прийнятий на виконання постанови КМУ №889.
Проте апеляційний суд вважає необґрунтованим такий висновок суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно частини третьої статті 63 Закону від 9 квітня 1992 року № 2262-ІІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (Закон № 2262-ІІІ) усі призначені за вказаним Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсії і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 1 постанови КМУ № 889 установлено, що з 1 жовтня 2010 року військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби та льотного складу внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення. Граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ та Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
Наказом Міністра оборони України від 15 листопада 2010 року № 595 затверджено Інструкцію про розмірі і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил України, щомісячної додаткової грошової винагороди.
Ця Інструкція визначає порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які займають посади в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), щомісячної додаткової грошової винагороди (далі - винагорода)
Пунктами 9 та 10 вказаної Інструкції встановлено, що розміри винагороди встановлюються наказами Міністра оборони України (начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України) з урахуванням конкретної військової частини, займаної посади та особливостей умов проходження служби у межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони України (Головного управління розвідки Міністерства оборони України) у державному бюджеті України на відповідний рік.
Пунктом 5 Інструкції визначено, що винагорода виплачується на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації), а командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).
Враховуючи викладене апеляційний суд приходить до висновку, що щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена наказом № 595, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин, її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не може бути підставою для перерахунку пенсії військовослужбовцям.
З наведеного вбачається, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області задоволенню не підлягають.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції було допущено порушення норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, суд, -
постановив :
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - задовольнити.
Постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 вересня 2013 року - скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.
Повний текст виготовлено 23 травня 2014 року.
Головуючий: В.Ю. Поплавський
Суддя: С.В. Сафронова
Суддя: Д.В. Чепурнов