Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
23 травня 2014 р. № 820/6255/14
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського відділу державної виконавчої служби України Харківського міського управління юстиції про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд визнати дії відповідача, пов'язані з арештом його майна незаконними, поновити порушене право та зобов'язати відповідача зняти арешт нерухомого майна, що був накладений на підставі повідомлення № 1429 від 18.05.2007 року ДВС у Київському районі м. Харкова, з об'єктів обтяження, а саме: квартир за адресами: АДРЕСА_4, АДРЕСА_1.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є єдиним спадкоємцем свого батька. У липні 2011 року, звернувшись до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтв про право власності він дізнався, що на квартири за адресами: АДРЕСА_4, АДРЕСА_1, накладено арешт на підставі повідомлення ДВС у Київському районі № 1429 від 18.05.2007 року. Звернувшись до Київського ВДВС ХМУ, він отримав відповідь від 01.04.2013 року за № 7269, у якій зазначено, що виконавчі документи відносно позивача до Київського ВДВС ХМУЮ не надходили. Таким чином, позивач вважає, що арешт на його майно накладено відповідачем незаконно, у зв'язку з чим просить його зняти.
Позивач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідач у судове засідання свого представника не направив, звернувся до суду з клопотанням, у якому просив суд розглянути справу без участі його представника та зазначив, що у зв'язку з неодноразовою реорганізацією та ліквідацією органів державної виконавчої служби, виконавчі документи про стягнення з ОСОБА_1 з 2007 року і по теперішній час до Київського ВДВС ХМУЮ не надходили. Просив винести рішення щодо позовної заяви на розсуд суду.
Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін у письмовому провадженні, оскільки відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, і прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутні потреби заслухати свідка чи експерта. Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно до вимог статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач є власником квартир за адресами: АДРЕСА_4, АДРЕСА_1, які він отримав у спадщину, що підтверджується свідоцтвом про право спадщини за законом та свідоцтвом про право власності на житло.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, на зазначене майно накладено обтяження, а саме:
- арешт нерухомого майна: зареєстровано - 29.05.2007 року за № 5029426; підстава обтяження - повідомлення, 1429, 18.05.2007, ДВС у Київському районі м. Харкова; об'єкт обтяження - квартира, АДРЕСА_2, власник - ОСОБА_1, код НОМЕР_1;
- арешт нерухомого майна: зареєстровано - 29.05.2007 року за № 5029779; підстава обтяження - повідомлення, 1429, 18.05.2007, ДВС у Київському районі м. Харкова; об'єкт обтяження - квартира, АДРЕСА_3, власник - ОСОБА_1, код НОМЕР_1.
15 березня 2014 року позивач звернувся із заявою до Київського відділу державної виконавчої служби України Харківського міського управління юстиції, у якій просить повідомити йому причину та законність накладених арештів.
Листом від 01.04.2013 року за вих. № 7269 Київським відділом державної виконавчої служби України Харківського міського управління юстиції надано відповідь позивачу, у якій зазначено, що у зв'язку з неодноразовою реорганізацією та ліквідацією органів державної виконавчої служби, виконавчі документи про стягнення з ОСОБА_1 з 2007 року і по теперішній час до Київського ВДВС ХМУЮ не надходили.
Суд зазначає, що спірні правовідносини регулюються приписами Закону України "Про виконавче провадження".
Так, згідно з частиною 1 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про виконавче провадження", сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.
Положеннями частини 1 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 5 частини 3 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Згідно частини 1 статті 60 Закону України "Про виконавче провадження", особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Як вбачається з матеріалів справи, у Державному реєстрі речових прав заборони відчуження Харківською філією Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України 29.05.2007 року зареєстровано заборону відчуження майна позивача, а саме: арешт нерухомого майна: зареєстровано - 29.05.2007 року за № 5029426; підстава обтяження - повідомлення, 1429, 18.05.2007, ДВС у Київському районі м. Харкова; об'єкт обтяження - квартира, АДРЕСА_2, власник - ОСОБА_1, код НОМЕР_1; арешт нерухомого майна: зареєстровано - 29.05.2007 року за № 5029779; підстава обтяження - повідомлення, 1429, 18.05.2007, ДВС у Київському районі м. Харкова; об'єкт обтяження - квартира, АДРЕСА_3, власник - ОСОБА_1, код НОМЕР_1
На ухвалу суду від 08.05.2014 року про витребування доказів, восьмою Харківською держаною нотаріальною конторою надано до суду повідомлення про накладення заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, відповідно до яких встановлено, що на зазначені квартири позивача арешт накладено на підставі постанови Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції АА № 741390 від 18.05.2007 року.
З листів Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції № 21 від 27.08.2013 року вбачається, що виконавчі документи про стягнення коштів з позивача на виконанні у відділі не перебувають.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, підсумовуючи викладене та враховуючи те, що відповідачем доказів правомірності прийнятого рішення та заперечень проти позову до суду не надано, суд приходить до висновку, що арешт на майно позивача накладено з порушенням положень Конституції України, Цивільного кодексу України та вимог Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
Відповідно до пункту 9 частини 1 Закону України "Про судовий збір" позивача звільнено від сплати судового збору.
Керуючись статтями 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Визнати незаконними дії Київського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції щодо накладення щодо накладення арешту на квартири ОСОБА_1, що розташовані за адресами: АДРЕСА_2; АДРЕСА_3
Зняти арешт з квартири за адресою: АДРЕСА_2, накладений постановою Київського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 18.05.2007 року АА № 741390, що зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 5029426 від 29.05.2007 року.
Зняти арешт з квартири за адресою: АДРЕСА_3, накладений постановою Київського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 18.05.2007 року АА № 741390, що зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 5029779 від 29.05.2007 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя А.С. Мороко