смт. Новомиколаївка
Іменем України
04 червня 2014 рокуСправа № 322/229/14-ц
Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Гасанбекова С.С.,
народних засідателів Харківської Г.Т., Сєріка В.В.,
при секретарі судового засідання Гавриш О.А.,
за участю:
представника заявника Кір'янової О.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за заявою: Директора Комунальної установи «Любицький психоневрологічний інтернат» Запорізької обласної ради» Холода Віталія Івановича
заінтересована особи: Орган опіки та піклування - Любицька сільська рада Новомиколаївського району Запорізької області
про: поновлення цивільної дієздатності.
07.04.2014 до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшла вищезазначена заява, в якій заявник просить суд скасувати рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 15 липня 2003 року про визнання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Алупка району м. Ялта Крим і мешканця АДРЕСА_1, КУ «Любицький ПНІ» ЗОР недієздатним та поновити його цивільну дієздатність.
В обґрунтування вимог заявник зазначив наступне.
Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 15.07.2003 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано недієздатним.
16.06.2009 рішенням № 14 Виконавчого комітету Любицької сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області заявника призначено опікуном ОСОБА_3.
В зв'язку з необхідністю постійного нагляду кваліфікованими спеціалістами та потреби в лікуванні і сторонній допомозі, ОСОБА_3 з 07 травня 2009 року проживає в КУ «Любицький психоневрологічний інтернат» Запорізької обласної ради, де постійно перебуває і по теперішній час. До цього часу ОСОБА_3 із самого дня народження проживав в інших будинках інтернатах Запорізької області. ОСОБА_3 є інвалідом першої групи дитинства, безстроково, пересувається за допомогою інвалідного напільного візка, має діагноз: помірна розумова відсталість у ступені імбецильності, ДЦП.
18.03.2014 ОСОБА_3 звернувся до заявника, як до опікуна із заявою про поновлення його цивільної дієздатності, так як він вважає себе дієздатним і у нього з'явилася здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Виходячи з наведеного, посилаючись на ст.ст. 42 ЦК України, ст.ст. 234, 239, 241 ЦПК України, заявник просив задовольнити його вимоги.
Представник заявника в судовому засіданні підтримала заявлені вимоги.
У судовому засіданні 04.06.2014 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, розглянувши матеріали та з'ясувавши обставини цивільної справи, заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,
встановив:
Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 15.07.2003 ОСОБА_3 було визнано недієздатним на підставі акта судово-психіатричної експертизи № 6 від 03.01.2003, згідно з яким ОСОБА_3 виявляв помірну розумову відсталість у ступені помірно вираженої імбецильності, внаслідок чого не міг розуміти значення своїх дій і керувати ними.
Рішенням виконавчого комітету Любицької сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області № 14 від 16 червня 2009 року «Про призначення опікуна над повнолітнім недієздатним підопічним Любицького психоневрологічного інтернату» Холода Віталія Івановича було призначено опікуном над недієздатним підопічним психоневрологічного будинку - інтернату ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно з довідкою ВТЕК від 29.07.1988 № 057125 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, має першу групу інвалідності з дитинства безстроково, потребує постійної допомоги.
Довідкою заявника від 03.04.2014 підтверджується те, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно проживає в Комунальній установі «Любицький психоневрологічний інтернат» Запорізької обласної ради» з 07.05.2009 по теперішній час.
З характеристики на ОСОБА_3, наданої заявником, вбачається, що за час проживання в установі підопічний режим інтернату не порушує, з підопічними не конфліктує, активної участі в житті інтернату не приймає, почав захоплюватися релігією. Постійно дзвонить на телефонні номери гарячих урядових ліній з різноманітними скаргами, в яких стверджує, що його незаконно визнали недієздатним.
18.03.2014 ОСОБА_3 звернувся до заявника із письмовою заявою, в якій просив звернутися до суду для вирішення питання про поновлення його дієздатності.
Відповідно до акта судово-психіатричної експертизи № 272 від 15.05.2014, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, виявляє ознаки легкої розумової відсталості в ступені помірно-вираженої дебільності з порушеннями поведінки, внаслідок органічного ураження головного мозку (дитячий церебральний параліч, спастичний тетрапарез). Ступінь наявних порушень в дійсний час є таким, що суттєво впливає (обмежує) на його здатність розуміти значення своїх дій та керувати ними. При цьому, з мотивувальної частини цього акту вбачається, що виявлена раніше інтелектуальна недостатність зі зниженням до рівня вираженої дебільності не підтверджується дійсним оглядом, з роками зменшилась за рахунок набутого життєвого досвіду, розширення загального кругозору, проте дотепер залишається безграмотним, не навчився читати, писати, рахувати.
Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.
За правилом статті 42 ЦК України, за заявою опікуна або органу опіки та піклування суд поновлює цивільну дієздатність особи, яка була визнана недієздатною, і припиняє опіку, якщо буде встановлено, що внаслідок видужання або значного поліпшення її психічного стану у неї поновилася здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Порядок поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, встановлюється ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 76 ЦК України опіка припиняється у разі поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною.
Частиною четвертою статті 241 ЦПК України визначено, що скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, органу опіки та піклування.
Як вбачається з акта судово-психіатричної експертизи № 272 від 15.05.2014, ОСОБА_3 усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними, проте ступінь наявних порушень в дійсний час є таким, що суттєво впливає (обмежує) на його здатність розуміти значення своїх дій та керувати ними.
Отже, ОСОБА_3, в розумінні ст. 39 ЦК України, не відноситься до недієздатних осіб, якими визнаються лише особи, які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатні усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Норма ст. 42 ЦК України є імперативною та зобов'язує суд поновити цивільну дієздатність особи, якщо внаслідок видужання або значного поліпшення її психічного стану у неї поновилася здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. При цьому, зазначена норма не передбачає того, що дієздатність особи може бути поновлена частково або лише за умови повного усвідомлення нею значення своїх дій та здатності керувати ними.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог заявника, та визнає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.
Разом з цим, суд вважає за необхідне звернути увагу органу опіки та піклування на наступне.
З наведеного вище вбачається, що ОСОБА_3, на момент розгляду справи, відноситься до категорії осіб, дієздатність яких може бути обмежена судом, відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦК України, оскільки наявні у нього порушення суттєво впливають на його здатність розуміти значення своїх дій та керувати ними. Проте, порядок обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, встановлений ст.ст. 236 - 241 ЦПК України, передбачає звернення до суду з відповідною заявою членів її сім'ї, органу опіки та піклування, наркологічного або психіатричного закладу (ч. 1 ст. 237 ЦПК України).
Отже, заявник у даній справі не відноситься до категорії осіб, яким законом надано право на звернення до суду із заявою про обмеження цивільної дієздатності ОСОБА_3, відтак питання про доцільність такого звернення має бути вирішено органом опіки та піклування.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 208, 212 - 215, 218, 223, 240, 294, 296 ЦПК України, суд
вирішив:
1. Заяву директора Комунальної установи «Любицький психоневрологічний інтернат» Запорізької обласної ради» Холода Віталія Івановича - задовольнити.
2. Скасувати рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 15 липня 2003 року про визнання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Алупка, району м. Ялта, Крим (паспорт серії НОМЕР_1, виданий Оріхівським РВ УМВС України в Запорізькій області 28 грудня 2000 року) та поновити цивільну дієздатність ОСОБА_3.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Новомиколаївський районний суд Запорізької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддя С.С. Гасанбеков
Народні засідателі Г.Т. Харківська
В.В. Сєрік