ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
Іменем України
“05» червня 2006 р. Справа №2-264/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Нечитайла О.М.
Суддів Конюшка К.В.
Пилипчук Н.Г.
Ланченко Л.В.
Шипуліної Т.М.
секретар судового засідання Бойченко Ю.П.
за участю представників:
позивача: не з'явився
відповідача: Униця А.М. - головний держподатінспектор, довіреність від 17.11.2005р. № 184
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2005 та рішення Господарського суду м. Києва від 26.04.2005
по справі №25/122
за позовом Дочірнього підприємства акціонерного товариства фірми "РІГОНДА СЕРВІС" Українського регіонального техно-торгівельного центру "РІГОНДА"
до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 07.12.2004 №0005492310/3
Рішенням Господарського суду м. Києва від (суддя Морозов С.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2005 (судді Коваленко В.М., Вербицька О.В., Малетич М.М.) позов Дочірнього підприємства акціонерного товариства фірми "РІГОНДА СЕРВІС" Українського регіонального техно - торгівельного центру "РІГОНДА" (далі - позивач, дочірнє підприємство) до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва (далі - відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення задоволено повністю; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 07.12.2004 №0005492310/3.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідачем не доведено відсутність у позивача сертифікатів відповідності на горілку "Київ соборний" 0,5 л. по ціні 9,70 грн., та горілку "Старий друже" 0,2 л., по ціні 4,20 грн., виготовлену на замовлення ТОВ "Алко-трейд", оскільки в матеріалах справи наявні відповідні сертифікати. Крім того, суди дійшли до висновку про неправомірність визначення у спірному податковому повідомленні-рішенні суми фінансових санкцій як податкового зобов'язання позивача, оскільки це суперечить положенням Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III.
Не погоджуючись із рішеннями попередніх судових інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ці рішення та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю.
Відповідач вважає, що позивачу правомірно нараховано фінансові санкції за порушення закону, оскільки на момент перевірки були відсутні сертифікати відповідності на вказаний в акті перевірки товар. Крім того , відповідач зауважує, що застосування до позивача фінансових санкцій шляхом винесення податкового повідомлення-рішення відповідає преамбулі та п.1.2 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III та положенням Інструкції «Про застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби», яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 23.03.2001 №268/5459, а тому відповідач вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято ним в межах його компетенції та у встановлений чинним законодавством спосіб.
Позивач не скористався своїм правом на участь у розгляді касаційної скарги, не з'явившись на судове засідання .
Заслухавши пояснення представника відповідача , перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу .
В процесі розгляду справи судами попередніх інстанцій було встановлено, що Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва була проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності - магазину, розташованого за адресою м. Київ, вул. А.Білецького, 11, який належить Дочірньому підприємству акціонерного товариства фірми "РІГОНДА СЕРВІС" Українського регіонального техно-торгівельного центру "РІГОНДА", за результатами якої складено акт б/н від 17.06.2004. В акті перевірки зазначено, що на момент перевірки в магазині встановлено відсутність сертифікатів відповідності та свідоцтв про якість на горілку "Київ соборний" 0,5 л., по ціні 9,70 грн., дата розливу 03.05.2004, виготовлену на замовлення ТОВ "Алко-трейд", та горілку "Старий друже" 0,2 л., по ціні 4,20 грн., дата розливу 05.05.2004, виготовлену на замовлення ТОВ "Алко-трейд", чим порушено п.5 Постанови Кабінету Міністрів від 30.07.1996 №854 "Про затвердження правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями" та ст. 10 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
За вказане порушення до позивача згідно з податковим повідомленням-рішенням від 25.06.2003 №0005492310/0 застосовано фінансові санкції в розмірі 3400 грн. відповідно до ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Після оскарження вказаного повідомлення-рішення в адміністративному порядку Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва було винесено податкове повідомлення-рішення від 07.12.2004 №0005492310/3, яким розмір фінансових санкцій було зменшено до 1700 грн.
Відповідно до п.5 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 №854 (в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) алкогольні напої повинні надходити до торговельної мережі з накладними, товарно-транспортними накладними, а також сертифікатами відповідності державної системи сертифікації або свідоцтвами про визнання чи їх копіями, засвідченими постачальником.
Відповідно до ст.10 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" спирт етиловий, коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, алкогольні напої та тютюнові вироби підлягають підтвердженню відповідності в законодавчо регульованій сфері шляхом сертифікації.
Відповідність спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів підтверджується наявністю у їх виробника або імпортера сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності. Реєстраційні номери сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання відповідності, виданих на спирт етиловий, коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, алкогольні напої та тютюнові вироби, зазначаються у документах, згідно з якими передається відповідна продукція.
Частиною 1 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про недоведеність ДПІ у Солом'янському районі м. Києва порушення п.5 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 №854 та ст.10 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", оскільки в матеріалах справи містяться копії відповідних сертифікатів на алкогольні напої, роздрібна торгівля якими здійснювалась позивачем в період проведення перевірки, а саме:
- сертифікат відповідності №186735 на алкогольні напої - горілки та горілки особливі: "Пісня", "Первак", "Наливайко", "Київ", який поширюється на алкогольні напої в асортименті згідно з додатком, виробництва ТОВ "Алкотрейд";
- сертифікат відповідності №112484 на алкогольні напої - горілки та горілки особливі: "Старий друже" та "Півлітра", який поширюється на алкогольні напої в асортименті згідно з додатком, виробництва ТОВ "Алкотрейд".
Відповідачем факт відповідності алкогольних напоїв, що реалізовував позивач, алкогольним напоям, на які розповсюджуються вказані сертифікати не заперечувався.
Крім того, колегія суддів погоджується з думкою судів першої та апеляційної інстанції про неправомірність визначення відповідачем у спірному податковому повідомленні-рішенні суми фінансових санкцій як податкового зобов'язання, що суперечить преамбулі, пунктам 1.2, 1.5 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 13, 14 Закону України “Про систему оподаткування».
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій зважаючи на те, що відповідно до п.1.5 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» положення цього Закону поширюються лише на штрафні санкції, які справляються з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Оскільки фінансові санкції застосовані до позивача не за порушення правил оподаткування, у відповідача не було законних підстав для визначення їх як податкового зобов'язання з поширенням на них вимог Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» щодо граничного строку сплати та положень щодо наслідків несплати.
Наведене спростовує доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-IIIта положень Інструкції «Про застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби», яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 23.03.2001 №268/5459
Враховуючи, що судами попередніх інстанцій обставини справи встановлені всебічно і повно та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, то відповідно до ст. 224 КАС України є всі підстави для залишення касаційної скарги без задоволення , а судових рішень - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2005 р. та рішення Господарського суду м. Києва від 26.04.2005 р. по справі №25/122 залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2005 р. та рішення Господарського суду м. Києва від 26.04.2005 р. по справі №25/122 залишити без змін.
3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
4.Судові рішення можуть бути оскарженні у порядку, передбаченим главою 3 КАС України.
Головуючий
Судді
(підпис)
(підпис)
(підпис)
(підпис)
(підпис)Нечитайло О.М.
Конюшко К.В.
Пилипчук Н.Г.
Ланченко Л.В.
Шипуліна Т.М.
З оригіналом згідно
Суддя О.М. Нечитайло