Справа № 151/347/14-ц Провадження № 22-ц/772/1857/2014Головуючий в суді першої інстанції:Задорожний В. П.
Категорія: 45Доповідач: Оніщук В. В.
"04" червня 2014 р. м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого: Оніщука В.В.
суддів: Чорного В.І., Чуприни В.О.,
при секретарі: Богацькій О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника фермерського господарства «Поділля Інввест» на рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 07.05.2014 року по справі за позовом фермерського господарства «Поділля Інввест» до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, -
В квітні 2014 року позивач звернувся в суд з вказаним позовом, посилаючись на те, що він є орендарем належної ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1, 5050 га, розташованої на території Рогізківської сільської ради Чечельницького району Вінницької області, що підтверджується договором оренди земельної частки (пай), укладеного з відповідачем у 2005 році, зареєстрованого у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Рогізківської сільської ради за № 358 від 05.09.2006 року. Протягом 2013 року земельна ділянка позивачем не використовувалась та не оброблялась, оскільки була протиправно засіяна відповідачем, що стверджується актом огляду полів від 23 квітня 2013 року. Рішенням Чечельницького районного суду Вінницької області від 05.07.2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 12.08.2013 року, усунуто перешкоди в користуванні ФГ «Поділля Інввест» спірною земельною ділянкою шляхом звільнення від використання власником. Позивач вказав, що плани ФГ "Поділля Інввест" на 2013 рік щодо посіву соняшнику на зазначеній земельній ділянці не здійснені по вині відповідача і відповідно не було отримано дохід, який з урахуванням урожайності по району та середньої оптово-ринкової вартості, склав би 16371,34 грн., який просив стягнути з відповідача, а також стягнути судові витрати.
Рішенням Чечельницького районного суду Вінницької області від 07.05.2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, представником ФГ «Поділля Інввест» подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на неповноту з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального і процесуального права.
В судовому засіданні представник ФГ «Поділля Інввест» апеляційну скаргу підтримав з посиланням на викладені в ній обставини.
Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вказавши на її безпідставність та законність і обґрунтованість рішення суду.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Вимогами ст. 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи в задоволенні позову, районний суд виходив з того, що позивачем не надано доказів про порушення відповідачем умов договору оренди земельної частки (паю), наслідком якого є наявність упущеної вигоди.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до договору оренди земельної частки (паю) від 2005 року, зареєстрованого у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Рогізківської сільської ради за № 358 від 05.09.2006 року, ФГ «Поділля Інввест» є орендарем належної ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1, 5050 га, розташованої на території Рогізківської сільської ради Чечельницького району Вінницької області.
Правовідносини, що виникли між сторонами, пов'язані з орендою землі і регулюються Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» (далі - Закон), Цивільним Кодексом України, іншими законами України, постановами, виданими Кабінетом Міністрів України, у випадках, передбачених цим Законом, а також договором оренди землі.
22.02.2008 року на підставі розпорядження Чечельницької районної державної адміністрації № 632 від 17.12.2007 року ОСОБА_2 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 684217, площею 1, 5050 га, яка знаходиться на території Рогізківської сільської ради Чечельницького району Вінницької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до акта про відновлення меж земельної ділянки в натурі та передачу на зберігання межових знаків власнику (землекористувачу) від 20.07.2010 року межові знаки вищевказаної земельної ділянки встановлені (відновлені) на місцевості і передані на зберігання відповідачу.
Згідно п. 2.3 укладеного між сторонами договору, у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) зобов'язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства.
Вимогами ст. 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Із пояснень сторін, наданих при розгляді справи в суді першої інстанції, видно, що після отримання відповідачем державного акта на право власності на земельну ділянку, договір оренди землі між сторонами не переукладено, в період з 2009 по 2013 рік орендну плату відповідач не отримував і сам сплачував земельний податок.
Крім того, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт заподіяння йому збитків у вигляді упущеної вигоди, при цьому саме лише посилання на урожайність соняшнику по Чечельницькому району та його середньої оптово-ринкової вартості, заподіяння таких збитків не підтверджує.
На підставі наведеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо недоведеності заявленого позову.
Викладені в апеляційній скарзі твердження фактично відтворюють зміст позову і висновок суду першої інстанції не спростовують, а також не заслуговує на увагу посилання на відмову відповідача звільнити земельну ділянку, оскільки останнє не є предметом даного позову.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тобто ухвалене рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника фермерського господарства «Поділля Інввест» - відхилити.
Рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 07.05.2014 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: /підпис/ В.В. Оніщук
Судді: /підпис/ В.І. Чорний
/підпис/ В.О. Чуприна
З оригіналом вірно: