05.06.2014 Справа № 920/755/14
за позовом: Дочірнього підприємства "Адідас-Україна", м.Київ
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Суми
про стягнення 11000,00 грн.
СУДДЯ МОЇСЕЄНКО В.М.
представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився ;
за участю секретаря судового засідання Сороки Л.М.
Суть спору: позивач, згідно вимог позовної заяви просить суд стягнути з відповідача на свою користь 11000,00 грн. заборгованості, а також стягнути судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав, представник позивача та відповідача в засідання суду не з'явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
В обґрунтування своїх вимог про стягнення з відповідача 11000,00 грн. заборгованості, позивач посилається на те, що між ним та відповідачем було укладено 15.04.2011р. договір доручення № 1/Р, згідно якого позивач (замовник) доручає, а відповідач ( повірений) бере на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах , передбачених даним договором.
Як зазначає позивач, у зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань , договір доручення № 1/Р від 15.04.2011р. є припиненим внаслідок його розірвання, а тому у відповідача виникає обов'язок повернути позивачу грошові кошти в розмірі 11000, сплачені в якості оплати за надані послуги.
В зв'язку з необхідністю з'ясування всіх обставин справи , а саме доказів перерахування коштів у сумі 11000,00 грн. відповідачу, в судовому засіданні 19.05.2014р. розгляд справи було відкладено до 10 год.20 хв.05.06.2014р. та зобов'язано позивача подати докази перерахування коштів відповідачу, довідку про включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців..
Згідно вимог ст.33 ГПК України сторони зобов'язані довести ті обставини, на які вони посилаються як на підстави своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України , господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У своїй позовній заяві позивач , вважає, що відповідачем не було виконано зобов'язання, передбачене договором доручення № 1/Р від 15.04.2011р., у зв'язку з чим у відповідача виникає обов'язок повернути грошові кошти в розмірі 11000,00 грн., однак належних обґрунтувань та належних доказів правомірності своїх позовних вимог до відповідача щодо стягнення 11000,00 грн. коштів суду не подав , так як прикладена до матеріалів ксерокопія дебетового повідомлення ( а.с.10) не підтверджує факт перерахування коштів відповідачу - в ній не зазначено отримувача коштів.
З огляду на все вищевикладене , позовні вимоги позивача до відповідача щодо стягнення з останнього на свою користь 11000,00 грн. не підлягають задоволенню у зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.
Згідно зі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.В задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства «Адідас-Україна»( 04080, м.Київ, вул. В.Хвойки,15/15) - відмовити.
Суддя В.М. Моїсеєнко