ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
28 травня 2014 року № 826/6462/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Келеберди В.І. , суддів Данилишин В.М. Качура І.А. при секретарі судового засідання Лоза К.А. вирішив адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер Трейдінг"
до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку України)
провизнання протиправним та скасування рішення від 17.03.2014 №4122-09/195, зобов'язання вчинити дії
Товариство з обмеженою відповідальністю «Полімер Трейдинг» звернулось до суду з позовом до Міністерства економічного розвитку України про визнання протиправним та скасування рішення від 17.03.2014 №4122-09/195 щодо відмови у видачі висновку на продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 10.10.2013 №120102013/PTJ, зобов'язання надати висновок про продовження строків розрахунків за вказаним вище зовнішньоекономічним контрактом.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що товар, що є предметом зовнішньоекономічного контракту від 10.10.2013 №120102013/PTJ є складним технічним виробом, проте відповідачем в порушення вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (надалі - Закон №185), Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1409 від 29.12.2007 р. (надалі - Порядок №1409) відмовлено у продовженні строків розрахунків за вказаним контрактом.
Відповідач - Міністерство економічного розвитку України - заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи та зазначив, що при прийнятті рішення про відмову у видачі висновку на продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 10.10.2013 №120102013/PTJ відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,
ТОВ «Полімер Трейдинг» звернувся до Міністерства економічного розвитку України з листом від №2701 та від 29.01.2014 №2901 щодо надання висновку про продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією.
Листом від 08.02.2014 №4122-09/77 Міністерство економічного розвитку України відмовило позивачу у наданні такого висновку.
10.02.2014 ТОВ «Полімер Трейдинг» звернувся до Міністерства економічного розвитку України з листом №10-02 з приводу надання висновку щодо продовження строків розрахунків за тою ж операцією, на виконання того ж контракту.
Міністерство економічного розвитку України листом від 19.02.2014 №4132-09/114 повідомило позивача, що позиція стосовно надання висновку щодо продовження строків залишилась незмінною.
Листом від 27.02.2014 №27-02 позивач вкотре звернувся з тим же пакетом документів щодо надання висновку щодо продовження строків розрахунків за тою ж операцією, на виконання того ж контракту.
Листом від 17.03.2014 №4122-09/195 Міністерство економічного розвитку України повідомило позивача, що позиція стосовно надання висновку щодо продовження строків залишилась незмінною.
Позивач, не погоджуючись з прийнятим Відповідачем рішенням, звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та компанією - нерезидентом Jandis Industrial Co. LTD (Китай) укладено контракт від 10.10.2013 №120102013/PTJ на поставку машини для флексографічного друку та виробництва зварних пакетів, а також екструдерів для виготовлення поліетиленової плівки.
Додатком №1 від 22.10.20103 до контракту визначено, що сума замовлення складає 148 000 доларів США та встановлено наступні умови та строки оплати: 40 000 доларів США передплата після оформлення замовлення, 108 000 доларів США перед відвантаженням товару, після повідомлення про готовність замовлення.
Також, визначено, що орієнтований термін виготовлення замовлення складає 90 днів, а орієнтованою датою відвантаження є 105 день з моменту проведення передплати.
З матеріалів справи вбачається, що замовлення за контрактом оформлено 22.10.2013. В подальшому 03.12.2013 позивачем перераховано передоплату у розмірі 40 000 доларів США.
Також, позивачем укладено договір-доручення на транспортно-експедиційне обслуговування вантажів від 30.01.2014 №30/01/14.
Позивач зазначає, що строк необхідний для розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом становить 165 календарних днів.
Відповідно до ст. 1 Закон №185 виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Статтею 2 Закону №185 передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
В ч.1 ст.6 Закону №185 зокрема передбачено, що строки, зазначені у ст.1 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.
Механізм віднесення операцій резидентів до таких, що здійснюються за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, а також умови видачі висновків щодо перевищення встановлених у ст.1 Закону №185 строків проведення розрахунків за такими операціями визначено в Порядку №1409.
В п.7 Порядку №1409 визначено, що Мінекономрозвитку розглядає подані резидентом документи протягом 10 робочих днів після їх реєстрації і видає висновок або письмово відмовляє у його видачі із зазначенням підстави.
З матеріалів справи вбачається, що лист-звернення позивача зареєстровано відповідачем 28.02.2014. Враховуючи, що 1-2, 8-10 та 15-16 березня 2014 року були вихідними днями, то термін для видачі висновку чи письмової відмови Мінекономрозвитку закінчувався 17.03.2014, тобто відповідачем розглянуто лист звернення позивача в межах визначеного п. 7 Порядку №1409 строку.
В п.4 Порядку №1409 визначено, що для одержання висновку резидент подає Мінекономрозвитку такі документи:
- складений у довільній формі лист-звернення, що містить дані про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення, із зазначенням суми заборгованості та обґрунтуванням необхідності продовження встановленого строку на певний період;
- засвідчені в установленому порядку: копія зовнішньоекономічного договору (контракту), в якому зазначаються адреса та банківські реквізити іноземних контрагентів. Якщо договір укладено іноземною мовою, заявник додає його переклад на українську мову; копії документів, що підтверджують здійснення зовнішньоекономічної операції, зокрема платіжних банківських документів, довідок банків, вантажних митних декларацій, коносамента, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг). Позивач, як на підставу для продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією, посилається на те, що товар який поставлявся при здійсненні зовнішньоекономічної операції за вказаним контрактом, а саме машини для флексографічного друку та виробництва зварних пакетів, а також екструдерів для виготовлення поліетиленової плівки - є складними технічними виробами.
Відповідно до підпункту 6 пункту 2 Порядку до операцій, що здійснюються резидентами належать, зокрема під час виконання договорів поставки складних технічних виробів - імпортні операції з поставки устаткування частинами або складних технічних виробів. що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, а також з поставки складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортувань яких перевищує 180 днів.
Тобто, для віднесення зовнішньоекономічних операцій до операцій за договорами поставки складних технічних виробів, при строку їх виготовлення та транспортування більше 180 днів, необхідним є наявність одного із двох критеріїв:
- поставки устаткування частинами;
- потреба в установці, монтажі, налагодженні, гарантійному обслуговуванні і введенні їх у дію на місці експлуатації.
При цьому, товар, з приводу якого звертався Позивач за висновком щодо продовження строків розрахунків не відновився до жодного із зазначених критеріїв.
Зокрема, з наданих позивачем документів вбачається, що товар поставляється партіями, а не частинами та не потребує установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення у дію на місці експлуатацію.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що твердження позивача, що товар, який є предметом контракту є складеним технічним виробом є необґрунтованим.
Суд вважає безпідставним посилання позивача на рішення Мінекономрозвитку від 17.03.2014 № 4122-08/259 щодо видачі висновку Позивачу на імпорт товару за Контрактом щодо поставки іншого товару, з огляду на наступне.
Виходячи з пункту 1 Порядку він визначає механізм віднесення операцій резидентів до таких, що здійснюються за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, а також умови видачі висновків щодо перевищення встановлених у статтях 1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" строків проведення розрахунків за такими операціями (далі - встановлені строки).
Позивач помилково ототожнює поняття операцій та договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.
Так, в рамках виконання одного договору може бути здійснено кілька видів операцій, а Порядком визначається та відносяться вони до операцій за якими може бути надано висновок щодо продовження строків розрахунків.
Тобто, у випадку поставки запчастин до обладнання, які потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, то такі операції є операціями за договорами поставки складних технічних виробів і Міністерством відповідно видано висновок щодо продовження строків розрахунків.
Операції з поставки іншого товару, в рамках того ж договору, а саме обладнання, яке виходячи із заяви Позивача не потребувало установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації не можуть бути віднесені до операцій складних технічних виробів.
Отже, рішення Мінекономрозвитку від 17.03.2014 № 4122-08/259 стосується поставки іншого товару за наслідком розгляду іншого звернення позивача та не може слугувати підставою для видачі відповідачем висновку на продовження строків розрахунків за контрактом щодо іншої поставки товару.
У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Крім того, в ч.2 ст.72 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення. Ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. З огляду на те, що оскаржуване рішення Мінекономрозвитку прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись положеннями керуючись ст.17, ст.71, ст.86, ст.94, ст.158-163, ст.167, ст.254 КАС України, суд -
Відмовити в задоволенні позовних вимог.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.
Головуючий Суддя В.І. Келеберда
Судді В.М. Данилишин
І.А. Качур