ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
03 червня 2014 року № 826/5850/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу
за позовом Територіального управління Державної служби гірничного нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Буд Груп"
про застосування заходів реагування
Територіальне управління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «МД Буд Груп» про застосування заходів реагування у вигляді заборони виконання будівельно-монтажних робіт житлового комплексу «Синьоозерний» на перетині проспекту Правди та вул. Гонгадзе у Подільському районі м. Києва до усунення порушень та отримання у встановленому порядку рішення на відновлення робіт.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем недотримані вимоги законодавства у сфері охорони праці та промислової безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей.
Відповідач - ТОВ «МБ Буд Груп» - заперечував проти задоволення позовних вимог, з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи та зазначив, що ним усунуто порушення виявлені під час перевірки проведеної 17.04.2014 року.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Територіальним управління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві проведено планову перевірку ТОВ «МД Буд Груп» на об'єкті «Будівництво житлового комплексу «Синьоозерний» на перетині проспекту Правди та вул. Гонгадзе у Подільському районі м. Києва» в частині дотримання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, за результатом якої складено акт від 17.04.2014 №11/94/178-А (далі - акт перевірки).
З акту перевірки вбачається, що позивачем встановлено порушення, які відображено в розділі 5 акту перевірки.
Частиною 4 ст. 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Приписами п. 1 Положення № 408/2011 визначено, що Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра надзвичайних ситуацій України (далі - Міністр).
Держгірпромнагляд України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, охорони надр та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.
Відповідно до абз. другого пп. 3 п. 3 Положення № 408/2011 одним із основних завдань Держгірпромнагляду України є організація та здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з питань промислової безпеки, охорони праці, безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю.
Згідно з абз. другим пп. 6 п. 4 Положення № 408/2011 Держгірпромнагляд України відповідно до покладених на неї завдань здійснює у визначеному порядку державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства з охорони праці в частині безпечного ведення робіт, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, у тому числі з питань будівництва, реконструкції та експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки, потенційно небезпечних об'єктів і виробництв.
У відповідності до п. 6 Положення № 408/2011 Держгірпромнагляд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, у місті обласного значення Кривий Ріг.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (Закон № 877- V).
Згідно з абз. другим ч. 1 ст. 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
У відповідності до вимог абз. другого ч. 2 ст. 4 Закону № 2694-XII державна політика в галузі охорони праці базується на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.
Згідно з абз. другим ч. 1 ст. 38 Закону № 2694-XII державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 року № 2694-ХІІ (далі - Закон № 2694-XII) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право:
- безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції;
- видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов'язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки;
- забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.
Згідно з п. 2.20 розділу II Положення № 826 посадова особа, яка здійснює перевірку, повинна мати при собі службове посвідчення і направлення на проведення перевірки (додаток 3), а у випадку перевірки режимних об'єктів - додатково допуск, оформлений у встановленому порядку. Копія направлення на проведення перевірки надається суб'єкту господарювання.
У відповідності до п. п. 2.23, 2.24, 2.25 розділу II Положення № 826 за результатами перевірок суб'єктів господарювання та перевірок виробничих об'єктів складаються відповідні акти.
В актах зазначається стан дотримання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі недотримання - детальний опис виявлених порушень із зазначенням норми законодавства.
Не пізніше останнього дня перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами Держгірпромнагляду України (членами комісії), які здійснювали перевірку, та керівником суб'єкта господарювання або уповноваженою ним особою.
Один примірник акта вручається керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі під підпис.
Якщо керівник суб'єкта господарювання або уповноважена ним особа не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями, які є невід'ємною частиною акта.
У разі відмови керівника суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи підписати акт посадова особа Держгірпромнагляду України вносить до такого акта відповідний запис. При цьому один примірник акта направляється суб'єкту господарювання рекомендованим листом, а на другому примірнику проставляються відповідний вихідний номер листа, яким було відправлено акт, та дата направлення.
Другий примірник акта протягом трьох років зберігається у підрозділі Держгірпромнагляду України, що здійснював перевірку.
Якщо під час здійснення перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) виявлено порушення, посадова особа Держгірпромнагляду України на підставі відповідного акта складає обов'язковий до виконання припис, форма якого наведена в додатку 4 до цього Положення.
Припис, як правило, складається в останній день перевірки.
Якщо виявлені порушення не потребують їх негайного усунення, допускається складати припис у інший термін, але не пізніше ніж протягом п'яти робочих днів з дня завершення перевірки.
Під час перевірки суб'єкта господарювання припис може складатися або на підставі акта перевірки суб'єкта господарювання, або на підставі акта перевірки виробничого об'єкта.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем складено припис від 23.04.2014 № 11/94/178-П.
Приписами ч. 5 ст. 4 Закону № 877-V визначено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.
Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Пунктом 2.26 розділу II Положення № 826 передбачено, що право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки:
- порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників;
- порушень вимог Кодексу України про надра;
- відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;
- непроведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устатковання підвищеної небезпеки;
- виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку.
Закон України "Про охорону праці" визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
Статтею 4 Закон України від 14.10.1992 № 2694-ХІІ "Про охорону праці" (із змінами та доповненнями, далі - Закон № 2694-ХІІ) встановлено, що державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.
Згідно статті 13 Закон № 2694-ХІІ роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі звернення відповідача Територіальним управління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві проведено перевірку відповідача в частині виконання припису від 23.04.2014 №11/94/178-П, за результатом якої складено акт від 21.05.2014 №11/94/213-А.
Так, в акті перевірки від 21.05.2014 №11/94/213-А зазначено, що ТОВ «МД Буд Груп» розірвало трудові відносини з генпідрядною організацією та не виконує будь-яких будівельно-монтажних робіт, у зв'язку з чим не має можливості перевірити усунення технічних питань. Щодо документації порушення усунуті в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Суд зауважує, що акт перевірки від 21.05.2014 №11/94/213-А, яким вказано про не можливість проведення перевірки усунення відповідачем технічних порушень, про які викладено у акті від 17.04.2014 №11/94/178-А не є належним доказом усунення відповідачем виявлених порушень.
При дослідженні матеріалів справи судом встановлено правові підстави проведення перевірки, яка відповідає діючому законодавству.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом заборони виконання будівельно-монтажних робіт житлового комплексу «Синьоозерний» на перетині проспекту Правди та вул. Гонгадзе у Подільському районі м. Києва до усунення порушень та отримання у встановленому порядку рішення на відновлення їх роботи.
Відносно клопотання позивача про звернення до негайного виконання рішення суду, суд зазначає про наступне.
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
Згідно пункту 5 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням.
Отже, враховуючи, що справа розглядається в порядку скороченого провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для звернення до негайного виконання судового рішення щодо застосування до ТОВ "МД Буд Груп" заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).
Керуючись статтями 98, 160-163, 1832, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Задовольнити позов Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві.
2. Застосувати до ТОВ "МД Буд Груп" заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді заборони виконання будівельно-монтажних робіт житлового комплексу «Синьоозерний» на перетині проспекту Правди та вул. Гонгадзе у Подільському районі м. Києва до усунення порушень та отримання у встановленому порядку рішення на відновлення робіт.
3. Постанову допустити до негайного виконання.
4. Покласти виконання судового рішення на Територіальне управління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Відповідно до пунктів 9, 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В.І. Келеберда