19 травня 2014 року Житомир справа № 806/1385/14
категорія 5.1.2
Житомирський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Токаревої М.С.,
суддів: Черноліхова С.В., Семенюка М.М.,
за участі секретаря Смолінської І.П.,
за участі представників позивача та відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Малинський каменедробильний завод" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування припису в частині,
встановив:
Публічне акціонерне товариство "Малинський каменедробильний завод" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування припису в частині. В обґрунтування позову позивач зазначає, що Державною службою геології та надр України 18 лютого 2014 року було здійснено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горбчі тверді корисні копалини) публічним акціонерним товариством "Малинський каменедробильний завод". За наслідками проведеної перевірки було складено акт, на підставі якого було винесено приписи від 18 лютого 2014 року №256-14/06 про усунення виявлених порушень права користування земельною ділянкою для потреб, пов'язаних з користування надрами. Позивач просить визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2 припису Державної служби геології та надр України від 18 лютого 2013 року №256-14/06, оскільки, на його думку вони суперечать вимогам чинного законодавства.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти його задоволення з підстав викладених у письмових запереченнях.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи прийшла до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 18 лютого 2014 року здійснено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горбчі тверді корисні копалини) публічним акціонерним товариством "Малинський каменедробильний завод".
18 лютого 2014 року було складено акт, яким встановлено, що ПАТ "Малинський каменедробильний завод" не отримано документи, що посвідчують право на земельну ділянку для потреб, пов'язаних з користуванням надрами (згідно державного акту на право користування землею від 19.02.1998 №001856 - "землю надано у постійне користування для виробничих потреб" -фактично проводиться видобування корисної копалини - граніт"). Крім того, документи, що посвідчують право на земельну ділянку для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, не переоформлено ( не відповідає назва підприємства).
На підставі зазначеного акту було винесено припис від 18 лютого 2014 року №256-14/06 про усунення виявлених порушень.
Суд не може погодитись із позицією відповідача викладеною у приписі від 18 лютого 2014 року №256-14/06 зважаючи на наступне.
Відкрите акціонерне товариство "Малинський каменедробильний завод" на підставі Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ЖТ № 001856 від 19 лютого 1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за ЖТ № 17-29000022 отримало у постійне користування земельну ділянку площею 65,52 га.
22 грудня 2010 року загальними зборами акціонерів прийнято рішення щодо приведення діяльності товариства у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства», у зв'язку з чим змінено найменування відкритого акціонерного товариства «Малинський каменедробильний завод» на публічне акціонерне товариство «Малинський каменедробильний завод».
Згідно з п. 5 розділу XVII «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства» приведення діяльності у відповідність із нормами цього Закону, статутів та внутрішніх положень акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у тому числі зміна найменування акціонерних товариств з відкритого або закритого на публічне або приватне, не є перетворенням та не потребує застосування процедури припинення.
Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно зі статтею 23 вказаного Кодексу право володіння або право постійного користування землею посвідчувалося державними актами, які видавалися і реєструвалися сільськими, селищними, районними, міськими Радами народних депутатів.
Постановою Верховної Ради України від 13.03.1992 року№2201-ХІІ «Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею» було затверджено форму державного акта направо постійного користування землею, зміст якої передбачав зазначення у акті мети, призначення надання землі у постійне користування.
Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України (у редакції чинній на момент одержання державного акта на право постійного користування) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.
Постановою Верховної Ради України від 13.03.1992 року№2201-ХІІ «Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею» було затверджено форму державного акта направо постійного користування землею, зміст якої передбачав зазначення у акті мети, призначення надання землі у постійне користування.
Слід відмітити, що обов'язкове зазначення цільового призначення (використання) земельної ділянки, було визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 № 449 "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" якою було затверджено нову форму державного акта на право постійного користування землею.
Зважаючи на те, що право постійного користування земельною ділянкою позивача виникло у 1998 році на підставі державного акта ІІ-ЖТ № 001856 на право користування землею та було оформлено відповідно до вимог чинного на той час законодавства, то у нього були відсутні правові підстави для відображення у державному акті цільового призначення (використання) земельної ділянки.
Водночас, жоден акт чинного законодавства не передбачає припинення права на земельну ділянку внаслідок зміни назви юридичної особи. Отже, право, що виникло продовжує існувати.
Системний аналіз наведених норм свідчить, що право постійного користування земельною ділянкою, набуте ВАТ "Малинський каменедробильний завод" в установленому порядку, не втрачається, а зберігається до його належного переоформлення.
Крім того, у постанові Верховного Суду України від 26.09.2011 року №6-14цс11, викладено правову позицію з приводу чинності раніше виданих державних актів на право постійного користування землею та їх заміні лише у разі добровільного звернення за цим юридичних осіб, навіть при реорганізації юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В порушення зазначеної вимоги закону відповідачем не було доведено правомірності свого рішення.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
Позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Малинський каменедробильний завод" задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2 припису Державної служби геології та надр України від 18 лютого 2013 року №256-14/06.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя М.С. Токарева
Судді С.В. Черноліхов
М.М. Семенюк
Повний текст постанови виготовлено: 26 травня 2014 р.