28 квітня 2014 року Житомир справа № 806/1647/14
категорія 8.3.4
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Токареваої М.С.,
за участі секретаря Смолінської І.П.,
за участі представника позивача та відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04 листопада 2013 року № 0006321501. В обгрунтування позову позивач зазначає, що Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області було проведено документальну виїзну позапланову перевірку правомірності нарахування ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за квітень, травень 2013 року. За результатами проведеної перевірки було складено акт від 23 вересня 2013 року №767/10/15-2/20428705. На підставі вказаного акту відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 04 листопада 2013 року № 0006321501, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 31496 гривень в тому числі завищення бюджетного відшкодування - 20997 грн. та штрафних (фінансових)санкцій - на суму 10499 грн. Позивач не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, оскільки на його думку воно винесено з порушенням норм діючого законодавства, а тому просить визнати його протиправним та скасувати.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у письмових запереченнях.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області було проведено документальну виїзну позапланову перевірку правомірності нарахування ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за квітень, травень 2013 року.
За результатами проведеної перевірки було складено акт від 23 вересня 2013 року №767/10/15-2/20428705, яким встановлено порушення абз. 2 п. 198.3 ст.198, п. 200.4 ст. 200 ПК України в результаті чого платником завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за травень 2013 року на суму 20997 гривень.
На підставі вказаного акту відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 04 листопада 2013 року № 0006321501, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 31496 гривень в тому числі завищення бюджетного відшкодування - 20997 грн. та штрафних (фінансових)санкцій - на суму 10499 грн.
Згідно п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документі - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно до даної статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Житомирська ОДПІ вважає, що у позивача не було підстав для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту, оскільки товарно-транспортні накладні, що підтверджували перевезення товарів були відсутні, а тому не можуть підтверджувати факт отримання позивачем товару.
Господарські операції між ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" та ФОП ОСОБА_1, та ТОВ "Хім Ресурс" підтверджуються належним чином оформленими податковими та видатковими накладними. Зауважень що вказаних документів у відповідача немає, тобто вони підтверджені первинними документами наданими позивачем у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV, які є підставою для податкового та бухгалтерського обліку.
Суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо того, що неможливо підтвердити факт поставки товарів, оскільки товарно-транспортна накладна у вантажоотримувача відсутня.
Наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних або їх неправильне оформлення є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства, та не може бути підтвердженням факту придбання товарно-матеріальних цінностей.
Також, суд звертає увагу відповідача на те, що згідно Постанови КМУ №207 від 25 лютого 2009 року, якою затверджений чіткий визначений перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом для водія юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб ТТН не вимагається. Вимагається накладна. Зазначені накладні були надані на перевірку та їх копії знаходяться в матеріалах справи.
Водночас слід відмітити, що товаром, отримання якого, на думку відповідача неможливо підтвердити без наявності ТТН є клейка стрічка (скотч), який на думку суду можливо перевозити навіть легковим автомобілем, без ТТН.
Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.
Крім того, відповідно до роз'яснень наданих Вищим адміністративним судом України сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (інформаційний лист від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11).
Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.
Також слід зазначити, що відповідно до статті 298 Митного кодексу України податок і форми сплати митних платежів, а саме в пункті 8 вказано, що на вимогу платника податків митні органи зобов'язані видати підтвердження сплати митних платежів у письмовій формі. Таким чином позивач не зобов'язаний подавати підтвердження сплати митних платежів у письмовій формі, оскільки така інформація знаходиться у митного органу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодоправомірності рішення контролюючого органу, яким платнику податків донараховані грошові зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
Отже, наявність підтверджуючих документів та належним чином оформлені податкові накладні свідчать про правомірність включення сум ПДВ до податкового кредиту. В даному випадку при придбанні товару у квітні-травні 2013 року, кожна оподаткована господарська операція належним чином оформлена, податкові накладні, видаткові накладні та інші первинні документи оформлені належним чином та відповідають встановленим вимогам.
Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що висновки перевіряючих контролюючого органу, викладені в акті, на підставі якого прийнято оспорювані податкові повідомлення - рішення ґрунтуються лише на припущеннях та не підтверджені документами, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а оспорювані податкові повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Таким чином податковим органом при проведенні вищевказаної перевірки та при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не взято до уваги те, що відсутність товарно-транспортної накладної не може бути підставою для не включення витрат понесених позивачем до складу валових.
Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - ,
постановив:
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" задовольнити.
Визнати податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області 04 листопада 2013 року №0006321501 протиправним та скасувати його.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя М.С. Токарева
Повний текст постанови виготовлено: 07 травня 2014 р.