Справа № 483/839/14-к
Провадження 1-кп/483/81/2014
Іменем України
04 червня 2014 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014150100000333 від 15 квітня 2014 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Манівці Красилівського району Хмельницької області, є громадянкою України, має базову загально-середню освіту, перебуває в цивільному шлюбі, є пенсіонеркою, раніше не судима, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -
14 квітня 2014 року, приблизно о 19 год. 00 хв. ОСОБА_5 , маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 знаходячись біля подвір'я будинку АДРЕСА_1 , умисно нанесла останньому один удар дерев'яною палицею в ліву долоню, після чого продовжуючи свою злочину діяльність нанесла не менше п'яти ударів зазначеною палицею по всьому тілу ОСОБА_4 , спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді садна лобу і гомілки, забитої рани кісті.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 , в інкримінованому їй спричиненні потерпілому легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, винною себе визнала частково та дала показання про те, що 14 квітня 2014 року приблизно о 19 год. 00 хв. вона нанесла палицею кілька ударів по руках ОСОБА_4 оскільки він її ображав та теж наносив їй удари
Однак, незважаючи на часткове визнання обвинуваченою своєї вини, її вина у скоєному повністю підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів.
Зокрема, показаннями потерпілого ОСОБА_4 , який в судовому засіданні пояснив, що 14 квітня 2014 року приблизно о 19 год. 00 хв. ОСОБА_5 біля подвір'я будинку АДРЕСА_1 умисно нанесла йому один удар дерев'яною палицею в ліву долоню, та не менше п'яти ударів зазначеною палицею по всьому тілу, а саме по лобі, гомілці та кісті. З приводу отриманих тілесних ушкоджень знаходився на лікуванні.
Суд визнає правдивими і кладе в основу вироку свідчення потерпілого ОСОБА_4 , оскільки вони узгоджуються і підтверджуються іншими зібраними у справі доказами та спростовують показання обвинуваченої ОСОБА_5 про те, що тілесні ушкодження вона потерпілому наносила тільки по рукам.
Так, свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що бачив, як 14 квітня 2014 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 сварячись махали один на одного палками, які були у них в руках, а чи наносили вони один одному удари не бачив.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердив, що ОСОБА_5 нанесла один удар ОСОБА_4 14 квітня 2014 року по руці палицею.
Крім того, зазначені вище показання потерпілого та свідка ОСОБА_7 в частині одержання тілесних ушкоджень ОСОБА_4 об'єктивно підтверджуються висновком експерта Очаківського міжрайонного відділення МОБ СМЄ № 31 від 15 квітня 2014 року, відповідно якого у ОСОБА_4 мали місце садна лобу і гомілки, забитої рани кісті, що могли утворитися від не менше трьох ударних впливів тупим предметом, не виключено дерев'яною палицею під кутом 90 градусів, в строк та за обставин, які повідомлені потерпілим, виключено при падінні на площину. Відповідно до вказаного висновку експерта, зазначені вище тілесні ушкодження за класифікацією ступенів тяжкості відносяться до категорії легких, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Характер і локалізація вказаних тілесних ушкоджень узгоджуються з механізмом їх утворення, повідомленим потерпілим, що вказує на достовірність його показань.
Оцінюючи всю сукупність досліджених доказів, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_5 у заподіянні потерпілому легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я і кваліфікує її дії за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_5 суд враховує, що вона вчинила злочин невеликої тяжкості, її особу, а саме те, що вона на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується добре, є пенсіонеркою, відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає достатнім та можливим призначити обвинуваченій ОСОБА_5 покарання у виді штрафу.
Цивільний позов у справі не заявлено, судових витрат немає.
Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався.
Обвинуваченою ОСОБА_5 в судовому засіданні заявлено клопотання про звільнення її від відбування покарання на підставі п. «ґ» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», оскільки вона досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Прокурор проти застосування до обвинуваченої амністії не заперечував, потерпілий заперечував.
Відповідно до п. «ґ» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, який набрав чинності 19 квітня 2014 року, звільненню від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК України, та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України підлягають особи, які на день набрання чинності цим Законом досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого чи засудженого їх захисників чи законних представників. Щодо осіб, стосовно яких ухвалені вироки, які не набрали законної сили, застосування Закону здійснюється за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника (п. «г» ч. 2 ст. 9).
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_5 вчинила злочин невеликої тяжкості, передбачений ч. 2 ст.125 КК України, до набрання чинності Законом України «Про амністію у 2014 році».
З копії пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 виданого УПФУ м. Очакові та Очаківському районі Миколаївської області 06 травня 2011 року, вбачається, що ОСОБА_5 , на день набрання чинності Законом України № 1185-VIІ від 08.04.2014р. «Про амністію у 2014 році» досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_5 є особою, яка досягла пенсійного віку та на день набрання чинності цим Законом, вчинила умисний злочин, що не є тяжким або особливо тяжким та просила про застосування до неї амністії, тому суд вважає можливим звільнити останню від відбування призначеного покарання на підставі п. «ґ» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році».
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, ст.ст. 9-10 Закону України № 1185-VIІ від 08.04.2014р. «Про амністію у 2014 році», суд,
ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі п'ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі п. «ґ» ч. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання звільнити.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Миколаївської області через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий: