Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Провадження №22ц/778/1888/14 Головуючий у 1 інстанції: Кучеренко Н.В.
Суддя-доповідач: Каракуша К.В.
29 травня 2014 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Бєлки В.Ю.
суддів: Каракуші К.В.
Глазкової О.Г.
при секретарі: Остащенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14 лютого 2014 року у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чайка» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування заборгованості за комунальні послуги та по дольовим внескам і платежам за обслуговування будинку та прибудинкової території, -
У травні 2010 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чайка» (далі ОСББ «Чайка») звернулося до суду з вказаним позовом до ОСОБА_3, посилаючись на те, що позивач надає відповідачу, як власнику квартири АДРЕСА_1, відповідні послуги, а відповідач приймаючи вказані послуги, належної оплати не здійснює, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 1640грн., тому позивач просив суд стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та судові витрати.
Заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 30 вересня 2010 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 заборгованість за комунальні послуги та по дольовим внескам і платежам за обслуговування будинку та прибудинкової території у розмірі 1640грн. та судові витрати.
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 серпня 2013 року за заявою ОСОБА_3 скасовано вказане заочне рішення.
Уточнивши позовні вимоги, ОСББ «Чайка», посилаючись на те, що на підставі договору дарування від 03.04.2009 року власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_4, а ОСОБА_3 мешкає у вказаній квартирі, на підставі ст.322 ЦК України, 64, 156 ЖК України, просили стягнути солідарно з відповідачів, а саме з ОСОБА_4, як власника, та її мати ОСОБА_3, як члена родини власника, що мешкає у цій квартирі, заборгованість по вивозу побутового сміття, дольовим внескам на утримання будинку та прибудинкової території за період з листопада 2010 року по листопад 2013 року в розмірі 4919,18 грн. та судові витрати.
Заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14 лютого 2014 року позов задоволено частково.
Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 заборгованість по вивозу побутового сміття, дольовим внескам на утримання будинку та прибудинкової території за період з листопада 2010 року по листопад 2013 року в розмірі 4919 грн. 18 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, що з'явились, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вказане рішення суду ОСОБА_4 не оскаржено, заяви про приєднання до апеляційної скарги не має, тому у відповідності до ч. 1 ст. 303 ЦПК України та роз'яснень п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" рішення суду в частині стягнення відповідної заборгованості з ОСОБА_4, як власника квартири, апеляційним судом не перевіряється.
На підставі ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, або змінити рішення.
Відповідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Згідно ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.
Ухвалюючи рішення про стягнення з ОСОБА_3 в солідарному порядку заборгованості за вивіз побутового сміття, дольовим внескам на утримання будинку та прибудинкової території за період з листопада 2010 року по листопад 2013 року у сумі 4919,18 грн., суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача до ОСОБА_3 на підставі ст.ст. 64, 156 ЖК України.
Проте з такими висновками колегія суддів не погоджується, оскільки суд дійшов до них з порушенням норм матеріального права.
З матеріалів справи вбачається і визнається сторонами, що 12 січня 1999 року між ОСОБА_3 (до укладання шлюбу ОСОБА_3), як власницею квартири АДРЕСА_1, та ОСББ «Чайка» було укладено договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території (т.1,а.с.120).
Згідно договору дарування квартири АДРЕСА_1 від 03 квітня 2009 року, зареєстрованого у реєстрі за №621, посвідченого приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5, та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20 червня 2009 року вказана квартира зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4.(т.1, а.с.220-221).
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором чи законом.
Відповідно до вимог п. 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, власники приватизованого житла в багатоквартирних будинках (до них належать і власники квартир у кооперативних будинках та викуплених квартир) є співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і повинні сплачувати свою частку витрат на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі. Послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій зобов'язані сплачувати як квартиронаймачі, так і власники викуплених та приватизованих квартир.
З матеріалів справи вбачається, що власником квартири АДРЕСА_1, є ОСОБА_4
Згідно довідки ОСББ «Чайка» за вказаною адресою мешкає ОСОБА_3.(т.1 а.с.187). Хоча згідно паспортних даних, оглянутих в судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_3 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2.
Саме власник майна, як це передбачає стаття 322 ЦК України, зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором і законом.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що у разі, коли жиле приміщення належить особі на праві власності, то учасником правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг щодо такого приміщення є саме ця особа (ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Участь інших осіб, які проживають у жилому приміщенні, у таких витратах визначається його власником і обов'язки з оплати вказаних послуг виникають у них лише перед останнім (ст. 156 ЖК України).
Суд у порушення ст. 213 ЦПК України на вищезазначені вимоги закону уваги не звернув та дійшов необгрунтованного висновку про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_3, яка не є власником квартири, заборгованості по оплаті комунальних послуг та по дольовим внескам і платежам за обслуговування будинку та прибудинкової території.
Посилаючись на ст. 64 ЖК України, суд першої інстанції не врахував, що ця норма регулює відносини наймача квартири і членів його сім'ї та покладає на них солідарний обов'язок відповідати за зобов'язаннями, що випливають з договору найму. Тобто на спірні правовідносини вказана норма права не поширюється.
За таких обставин, висновок суду про солідарну відповідальність є помилковим.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 стосовно порушення судом процесуальних прав ОСОБА_4 під час розгляду справи, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки остання не подавала апеляційної скарги і не приєднувалась до скарги ОСОБА_3
Таким чином, задовольняючи позов про стягнення суми заборгованості з ОСОБА_3, яка не є власником квартири, в солідарному порядку з власником, суд першої інстанції не застосував норми матеріального права, які слід було застосувати для визначення кола осіб, які мають нести таку відповідальність за надані послуги, що відповідно до ст.309 ч.2 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за відповідні послуги з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні позову до ОСОБА_3.
Керуючись ст. ст.303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Заочне рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14 лютого 2014 року по цій справі скасувати в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за комунальні послуги та по дольовим внескам і платежам за обслуговування будинку та прибудинкової території у розмірі 4919,18 грн. та в цій частині ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чайка» до ОСОБА_3 відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте воно може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: