І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И № 2/254/126/2014
26 травня 2014 року м. Донецьк
Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі головуючого судді Реброва С.О., при секретарі Боровик С.Ю., за участю представника позивача Строєнко Ю.Ю., відповідача ОСОБА_2, представника відповідачів - адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання,
10 жовтня 2013 року комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (далі ККП «Донецькміськтепломережа») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення в солідарному порядку заборгованості з оплати наданих послуг з централізованого теплопостачання, відповідно до уточнених позовних вимог у розмірі 6568,17 грн., три проценти річних - 92,07 грн., індекс інфляції - 8,91 грн. та судовий збір у розмірі - 229,40 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачі є власниками квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та на протязі всього часу мешкання в квартирі користуються послугами ККП «Донецькміськтепломережа», але у порушення зобов'язань оплату за отримані послуги здійснюють не своєчасно та не в повному обсязі. Учасниками відносин щодо надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання до квартири відповідачів згідно ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», є самі відповідачі як споживачі послуг, ККП «Донецькміськтепломережа» як виробник послуг, КП «Керуюча компанія Будьоннівського району м. Донецька» - виконавець послуг. Відносини між ККП «Донецькміськтепломережа» та КП «Керуюча компанія Будьоннівського району м. Донецька» врегульовані договором, за яким ККП «Донецькміськтепломережа» надане право самостійно вести облік оплати за надані послуги, безпосередньо стягувати оплату за надані послуги з квартиронаймачів. Нарахування за користування послугами з теплопостачання здійснюється згідно з затвердженим у встановленому законом порядку, тарифами. Згідно з рішенням Донецької міської ради № 23/19 від 19 вересня 2008 року «Про тарифи на житлово-комунальні послуги» тариф на опалення за 1 кв.м опалюваної площі з 01 жовтня 2008 року складає 3,03 грн. на місяць (1 Гкал - 231,14 грн.); з 01 листопада 2008 року - 3,10 грн. на місяць (1 Гкал - 236,25 грн.), з 01 грудня 2008 року - 3,16 грн. на місяць (1 Гкал - 241,40 грн.); на гаряче водопостачання з 01 жовтня 2008 року - 44,80 грн. з особи на місяць (14,02 грн. за 1 куб.м), з 01 листопада 2008 року - 45,70 грн. з особи на місяць (14,30 грн. за 1 куб.м), з 01 грудня 2008 року - 46,59 грн. з особи на місяць (14,58 грн. за 1 куб.м). Згідно з рішенням Донецької міської ради № 4/22 від 25 лютого 2011 року «Про норми споживання теплової енергії ... » з 01 березня 2011 року тариф на опалення за 1 кв.м опалюваної площі складає 3,48 грн. на місяць (1 Гкал - 265,55 грн.), на гаряче водопостачання 53,84 грн. з особи на місяць (17,58 грн. за 1 куб.м). 31 липня 2009 року позивач звертався до суду з вимогою стягнути з відповідачів заборгованість в порядку наказного провадження, але за заявою відповідачів ухвалою суду від 05 жовтня 2009 року судовий наказ № 2н-1565/09 скасовано. До теперішнього часу оплату за опалення та гаряче водопостачання відповідачі не здійснили, і на підставі ст. 625 ЦК України мають сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що становить за період з 01 серпня 2010 року по 01 березня 2012 року - 22,06 грн. і 3 проценти річних за період з 01 серпня 2010 року по 01 березня 2010 року.
У судовому засіданні представник ККП «Донецькміськтепломережа» Строєнко Ю.Ю., підтримала позовні вимоги, в обґрунтування яких послалася на факти і обставини, викладені у позовній заяві, просила поновити строк позовної давності, оскільки судовий наказ № 2н-1565/09 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованності за комунальні послуги у розмірі 5624,16 грн. було скасовано ухвалою суду від 05 жовтня 2009 року, про що позивачу стало відомо тільки в 12.09.2013року. Посилаючись на наведені обставини, представник ККП «Донецькміськтепломережа» просила суд стягнути з відповідачів наявну заборгованість з несплачених комунальних платежів.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала посилаючись на обставини викладені у запереченнях та зазначила, що вони належно сплачують за надані позивачем послуги. Крім того зазначила, що в квартирі в спірний період ще мешкав її чоловік ОСОБА_5, шлюб з яким розірвано. Просила застосувати строк позовної давності до вимог ККП «Донецькміськтепломережа».
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, за участю її представників ОСОБА_4 та ОСОБА_3.
Представник відповідачів - адвокат ОСОБА_3 проти позовних вимог заперечувала, давши пояснення аналогічні викладеним у заперечення до позовної заяви, зазначивши що сума боргу є надуманою. Просила суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідачів, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) установив наступне.
Згідно виписки з особистого рахунку № 4431 від 03 жовтня 2013 року наданої КП «Керуюча компанія Будьоннівського району м. Донецька» ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4 є власниками квартири АДРЕСА_1.
Відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру від 26 червня 1996року, квартира розташована за адресою: АДРЕСА_1 належала на праві спільної часткової власності ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2 по 1/3 частині кожному.
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу, шлюб між громадянином ОСОБА_5, та ОСОБА_2 розірвано, про що в книзі реєстрації актів розірвання шлюбу 09 березня 1999року зроблено запис №60.
Згідно з рішенням Будьоннівського районного суду м.Донецька від 12 вересня 2008року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про виселення був задоволений в повному обсязі. Також в зазначеному рішенні вказано що відповідно до договору дарування від 04 листопада 2002року ОСОБА_5 подарував ОСОБА_2 1/3 частину квартири АДРЕСА_1. Зазначені обставини сторонами у судовому засіданні не заперечувались.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що ККП «Донецькміськтепломережа» у спірний період надавало на об'єкт споживання комунальні послуги з централізованого опалення, які використані відповідачами для власних потреб.
Підключення квартири відповідачів до централізованого опалення житлового будинку та відкриття особового рахунку теплопостачальним підприємством свідчить про фактичне існування між сторонами договірних відносин з приводу постачання та споживання теплової енергії. За таких обставин при вирішенні справи суд виходить із обсягу прав і обов'язків сторін відповідно до чинного законодавства, яке регулює взаємовідносини суб'єкта господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, та фізичних осіб, які отримують послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води.
Статтями 20, 21 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-ІV «Про житлово-комунальні послуги» визначені права й обов'язки споживача і виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, а обов'язком - оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Аналогічне положення закріплене в чинному Житловому кодексі Української РСР, в статті 67 якого передбачено, що наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги).
Згідно з пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
З інформації та представленого ККП «Донецькміськтепломережа» розрахунку про нарахування та оплату поточних комунальних платежів з централізованого теплопостачання по квартирі розташованої за адресою: АДРЕСА_1 убачається, що за період з 01 липня 2006 року по 01 грудня 2013 року заборгованість за спожиту теплову енергію становить 6568,17 грн.
Відповідно до пункту 32 Правил споживач має право на несплату вартості послуг лише в разі їх ненадання виконавцем або припинення надання в установленому порядку за письмовою заявою споживача.
Матеріалами справи встановлено, що ККП «Донецькміськтепломережа» за період з 01 липня 2006 року по 01 грудня 2013 року надавало на об'єкт споживання комунальні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води. Після дослідження в судовому засіданні наданих відповідачем розрахункових книжок з'ясувалось, що заборгованість за комунальні послуги виникла внаслідок того, що відповідачами сплачувалось за надані послуги в меншому розмірі, ніж було визначено.
Згідно з частиною 3 статті 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" органи місцевого самоврядування затверджують ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
За правилами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК).
Положеннями частин 1-3 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Враховуючи викладе, суд визнає, що відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_4 порушено виконання зобов'язання з оплати фактично наданих ККП «Донецькміськтепломережа» послуг з централізованого теплопостачання, чим заподіяно матеріальну шкоду позивачу. Стороною відповідачів не представлено суду об'єктивних доказів, що це сталося не з їх вини.
Суд визнає правильним наданий позивачем розрахунок терміну та суми заборгованості по оплаті наданих послуг з централізованого опалення спірної квартири, який відповідає встановленому законодавством порядку і затвердженим тарифам.
У відповідності до положень частини 3 статті 267 ЦК України відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 звернулась до суду із заявою про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності з 01 липня 2006 року по 01 грудня 213 року, тобто за період понад трьох років між стягненням боргу за судовим наказом і зверненням до суду з даним позовом.
Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти застосування строку позовної давності до правовідносин за період з 01 липня 2006 року по 01 грудня 2013 року, оскільки ККП «Донецькміськтепломережа» в установлений строк, в порядку, передбаченому законодавством, 31 липня 2009 року зверталось до суду із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості, що свідчить про переривання перебігу строку позовної давності, який було скасовано 05 жовтня 2009 року, і одразу після того, як позивачу стало відомо про скасування наказу було подано до суду даний позов.
Наведені представником позивача обставини звернення у 2009 році в суд з відповідною заявою про видачу судового наказу об'єктивно підтверджені наявними у матеріалах справи доказами.
Згідно з вимогами статей 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Позовна давність переривається, як визначено правилами статті 264 ЦК України, у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Відповідно до положень статей 95, 96 ЦПК України у редакції Закону України від 07.07.2010 року № 2453-VІ, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 96 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.
Судовий наказ може бути видано, у разі якщо: 3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.
Приписами частини 3 статті 118 ЦПК України передбачено, що позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.
Враховуючи наведене, суд визнає, що по даній справі позовна давність перервалася зверненням 31 липня 2009 року позивача в установленому законом порядку до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення боргу з ОСОБА_2 Судовий наказ скасовано ухвалою суду від 05 жовтня 2009 року.
За таких обставин підлягає стягненню на користь позивача в межах строку позовної давності заборгованість по комунальним платежам за період з 01 липня 2006 року по 01 грудня 2013 року у розмірі 6568,17 грн.
У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржники, які прострочили виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язані солідарно сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно наданих позивачем розрахунків за період з 01 серпня 2010 року по 01 вересня 2013 року інфляція складає - 92,07 грн., 3 проценти річних - 8,91 грн.
Виходячи із закріпленого в статті 11 ЦПК України принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд за основу приймає період та, зокрема первісну та кінцеву дати стягнення заборгованості, визначені позивачем.
Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши надані сторонами в порядку положень статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_2 як споживачі послуг з централізованого теплопостачання внаслідок односторонньої відмови від договірних зобов'язань припинив їх виконання. Такі дії відповідача є протиправними, у зв'язку з чим за правилами статті 611 ЦК України стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_4 настають правові наслідки у вигляді відшкодування на користь позивача заборгованості за період з 01 липня 2006 року по 01 грудня 2013 року з урахуванням індексу інфляції і 3 процентів річних у загальному розмірі 6669,15 грн.
Згідно до положень ст. 88 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 229,40 грн.
На підставі ст. ст. 64, 67, 68 ЖК України, ст.526, 599, 625 ЦК України, Постанови Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 року, та керуючись ст. ст. 15, 60, 88, 213-215, ЦПК України суд, -
Позов Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання - задовольнити.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_4, ОСОБА_2 на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" (розрахунковий рахунок № 26004040068 в Донецькому центральному відділенні ПАТ "Мегабанк", МФО 351629, ЄДРПОУ 33257089) суму заборгованості за теплопостачання в розмірі 6568,17 гривень; індекс інфляції у сумі 8 гривень 91 копійок; 3% річних від простроченої суми заборгованості у сумі 92 гривень 07 копійок, та витрати по сплаті судового збору у розмірі 229,40 грн., а всього 6898 (шість тисяч вісімсот дев'яносто вісім) грн. 55 (п'ятдесят п'ять) копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення в Апеляційний суд Донецької області, через даний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: