Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
№ 22-ц/778/2557/14 Головуючий у 1 інстанції: Дмитрюк О.В.
Суддя-доповідач: Боєва В.В.
04 червня 2014 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Боєвої В.В.,
Суддів Денисенко Т.С., Коваленко А.І.,
При секретарі: Мельник З.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 квітня 2014 року за скаргою ОСОБА_2 на рішення, дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції,
15 квітня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою на рішення, дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції.
В скарзі зазначав, що в провадженні державного виконавця Шевченківського ВДВС ЗМУЮ Скрипник О.А. знаходиться виконавче провадження № 41845673 з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ТОВ «ВТП «Ілна» в рахунок відшкодування майнової шкоди 18392 грн.. Виконавче провадження відкрито постановою від 03.02.2014 р., постановою від 11.02.2014 р. був накладений арешт на майно ОСОБА_2 Про відкриття вказаного виконавчого провадження та про накладення арешту на користь ТОВ «ВТП «Ілна» він дізнався 07.04.2014 р., а постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження вважає незаконною та такою, що підлягає оскарженню та скасуванню в порядку, визначеному ЦПК України та ЗУ «Про виконавче провадження» з тих підстав, що стягувач ТОВ «ВТП «Ілна», звернувшись 29.01.2014 р. до ВДВС з заявою про відкриття виконавчого провадження, пропустило строк пред'явлення виконавчого документу до виконання, який сплинув 04.01.2014 р.. Всупереч вимогам ЗУ «Про виконавче провадження», державним виконавцем відкрито виконавче провадження, а тому заявник просив задовольнити його скаргу, скасувавши постанову про відкриття виконавчого провадження та зобов'язати державного виконавця скасувати арешт майна.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 квітня 2014 року скаргу залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Постановивши 18.04.2014 року ухвалу про залишення скарги без розгляду, суд першої інстанції посилався на статтю 385 ЦПК України, на частину 2 статті 72 ЦПК України та виходив з того, що заявник не надав доказів стосовно того, коли він дізнався про порушення своїх прав та не ставив питання про поновлення строку для звернення зі скаргою.
Основні доводи апеляційної скарги полягають в тому, що заявник вважає, що ним не пропущено строк звернення до суду, оскільки про порушення своїх прав він дізнався лише 07.04.2014 року, а тому 15.04.2014 року вже звернувся до суду з даною скаргою. Апелянт також зазначає, що в такому випадку суд мав залишити його скаргу без руху, надавши заявнику можливість надати докази щодо поважності причин пропуску строку або докази, які свідчать про те, що заявником не пропущені строки для звернення до суду.
Ці доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу.
Статтею 383 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Згідно частини 1 статті 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Відповідно до частини 2 цієї статті пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Частиною 2 статті 72 ЦПК України передбачено, що документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.
З матеріалів справи та пояснень сторін при апеляційному розгляді вбачається, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за скаргою ОСОБА_2 на рішення, дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції, не мав достовірних відомостей щодо пропущення заявником строку для звернення до суду з даною скаргою, а тому висновок суду про залишення скарги без розгляду є помилковим.
Враховуючи положення частини 1 статті 55 Конституції України згідно якої кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та виходячи зі змісту статті 6 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод» згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру, суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження за скаргою ОСОБА_2 на рішення, дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції мав перевірити чи дійсно ОСОБА_2 дізнався про порушення своїх прав лише 07.04.2014 року, як-то зазначено в тексті скарги.
За таких обставин оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа має бути направлена до суду першої інстанції - на новий розгляд даного питання.
Керуючись ст. ст. 307, 312 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 квітня 2014 року скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: