Дата документу Справа № 324/2707/13-к
Провадження №11-кп/778/548/14 Головуючий в 1 інстанції
ЄУ №324/2707/13-к ОСОБА_1
Категорія ч.2 ст.286 КК Доповідач ОСОБА_2
03 червня 2014 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
потерпілої ОСОБА_9 ,
представника потерпілої ОСОБА_10 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та потерпілої ОСОБА_9 на вирок Пологівського районного суду Запорізької області від 25 березня 2014 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Запорізької області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, який має на утриманні малолітню дитину, не працюючого, в силу ст.89 КК України не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
засуджено
за ч.2 ст.286 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки та шість місяців з позбавлення права керування транспортними засобами строком на три роки.
Початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі засудженим ОСОБА_7 рахувати з моменту його фактичного затримання у зв'язку з виконанням даного вироку після набрання ним законної сили.
Стягнути з засудженого ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 1173 (одна тисяча сто сімдесят три) грн. 60 коп.
Доля речових доказів вирішена в порядку ст. 100 КПК України.
Згідно вироку суду, 21.09.2013 року приблизно о 01год.20хв. ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем «ЗАЗ DAEWOO LANOS» р/н НОМЕР_1 , рухався по проїжджій частині вул. Прощенко в с. Шевченко, Пологівського району, Запорізької області в напрямку с. Чубарівка, Пологівського району, Запорізької області, зі швидкістю 100км/год., що перевищує дозволену швидкість руху в населеному пункті та безпечну швидкість руху за умовами видимості проїжджої частини. В якості пасажирів в автомобілі знаходилися ОСОБА_11 та ОСОБА_9 . Під час руху в районі електроопори №103, водій ОСОБА_7 , під час подолання закруглення проїжджої частини вправо, рухаючись зі швидкістю, що перевищує дозволену в населеному пункті та безпечну за умовами видимості проїжджої частини, у зв'язку зі зниженням уваги і реакції, а так само порушенням координації дій, викликаних вживанням алкогольних напоїв, не впорався з керуванням транспортного засобу, змінив напрямок руху вправо, внаслідок чого допустив занос автомобіля з подальшим виїздом його на ліве узбіччя, де рухаючись в стані бокового заносу автомобіль повернувся на проїжджу частину, після чого виїхав за її межі вправо, де стався наїзд на придорожнє дерево.
Своїми діями водій ОСОБА_7 порушив вимоги п.п. 2.9 а), 10.1, 12.2, 12.4, 12.9 б) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, відповідно до яких: п.2.9. «Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин»; п.10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»; п.12.2 «У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги»; п.12.4 «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60км/год.»; п.12.9 «Водієві забороняється: б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7».
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля «ЗАЗ DAEWOO LANOS» р/н НОМЕР_1 ОСОБА_11 та ОСОБА_9 отримали тілесні ушкодження, від отриманих тілесних ушкоджень настала смерть ОСОБА_11 .
Згідно висновку експерта №298 від 19.10.2013 року при дорожньо-транспортній пригоді ОСОБА_11 спричинені: множинні переломи кісток скелету з пошкодженням внутрішніх органів, переломи лівої та правої ключиці, переломи 1-5 ребер зліва, розрив куполу діафрагми зліва, множинні розриви печінки, розриви селезінки і правої легені, крововиливи у черевну порожнину у кількості 1000 мл., в ліву плевральну порожнину у кількості 700 мл., у праву плевральну порожнину у кількості 200 мл., крововиливи у зв'язки внутрішніх органів, м'які тканини тулубу, голови, шиї, садна на голові, верхніх кінцівках, лівій нижній кінцівці, садна крововиливи на тулубі, на правій нижній кінцівці. Множинні переломи кісток скелету з пошкодженням внутрішніх органів явились небезпечними для життя пошкодженнями, тобто мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень і знаходяться у прямому причинному зв'язку зі смертю, що настала.
Згідно висновку експерта №421-Д від 15.11.2013 року при дорожньо-транспортній пригоді ОСОБА_9 спричинені: закритий перелом лівої променевої кістки у нижній треті, відрив шиловидного відростку лівої ліктьової кістки, які кваліфікуються як пошкодження середнього ступеня тяжкості.
В апеляційній скарзі, обвинувачений ОСОБА_7 в загальних рисах не погоджуючись з вироком місцевого суду в частині призначеного покарання, з урахуванням обставин, що пом'якшують покарання просить вирок змінити і призначити йому покарання без реального позбавлення волі.
В апеляційній скарзі, потерпіла ОСОБА_9 не погоджуючись з вироком місцевого суду внаслідок м'якості, просить його скасувати та ухвалити новий більш суворий вирок.
Заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника, які підтримав свою апеляційну скаргу і заперечував проти апеляційної скарги потерпілої, доводи потерпілої ОСОБА_9 та її представника, які в свою чергу заперечували проти апеляційної скарги обвинуваченого і підтримали свою апеляційну скаргу, висновок прокурора на переконання якого, вирок є законним і обґрунтованим, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ані обвинуваченого ані потерпілої задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Колегією суддів апеляційної інстанції, у межах апеляційної скарги, перевірені законність і обґрунтованість вироку, і правильність призначеного покарання.
Фактичні обставини справи, кваліфікація дій та наявність вини ніким не оскаржується.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд керувався вимогами ст.ст. 65-67 КК України,
При вирішенні питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_12 виду та міри покарання, судом взяті до уваги роз'ясненнями пунктів 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), враховані конкретні обставини скоєного, ступінь тяжкості вчиненого злочину, характер і ступінь їх суспільної небезпеки, сукупність всіх характеризуючи обставин: обстановку, наслідки у вигляді настання смерті одного з потерпілих і отримання травм середнього ступеня тяжкості іншим потерпілим.
Встановлено, що ОСОБА_7 , розкаявся в скоєному, визнав свою вину, раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, проте притягався до кримінальної відповідальності за скоєння аналогічного злочину, за місцем проживання характеризується задовільно, на утриманні має малолітню дитину, злочин скоїв у стані алкогольного сп'яніння.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнав визнання вини, щире каяття.
Обставиною, яка обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнав вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Суд першої інстанції взяв до уваги, як обставини, які зазначалися в апеляційній скарзі обвинуваченого та к і ті, що зазначалися в апеляційній скарзі потерпілої.
Враховуючи тяжкість злочину та наслідки, дані про особу, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_7 , представляє небезпеку для суспільства, виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства - в місцях позбавлення волі.
Зі вказаними висновками погоджується і колегія суддів.
За перелічених вище обставин колегія вважає, що не має підстав для погіршення становища обвинуваченого і призначення йому більш суворого покарання ніж те що було призначено судом першої інстанції, тому вирок є законним і обґрунтованим, підстав для скасування чи зміни судового рішення не вбачається.
На підставі викладеного та керуючись статями 376, 404, 405, 409, 415 КПК України, колегія суддів
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та потерпілої ОСОБА_9 , залишити без задоволення.
Вирок Пологівського районного суду Запорізької області від 25 березня 2014 року, у відношенні ОСОБА_7 , залишити без змін.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий Судді