Рішення від 03.06.2014 по справі 314/1086/14-ц

Справа № 314/1086/14-ц Провадження № 2/314/608/2014

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2014 м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Галянчук Н.М.,

при секретарі Майдановій Н.І.,

за участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільнянськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 10 лютого 2012 року сторони уклали договір позики, згідно з умовами якого відповідач взяла у борг у позивача грошові кошти у сумі 22900,00 грн., які зобов'язувалась повернути до 28 липня 2012 року. У визначений договором строк відповідач грошові кошти не повернула, чим порушила умови договору. До теперішнього часу відповідач ухиляється від виконання зобов'язання. У зв'язку з цим, позивач вважає необхідним повернути грошові кошти у судовому порядку та просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних у сумі 23957,29 грн.

У судовому засіданні позивач позов підтримав та просив його задовольнити з підстав, що в ньому зазначені.

Відповідач позов визнала частково, підтвердила факт отримання грошових коштів за договором позики, однак частину боргу у сумі 8000,00 грн. повернула позивачу. У зв'язку з цим відповідач погоджується повернути лише частину боргу, що залишилась.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позову і наявності підстав для його задоволення.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Зі змісту ч. 2 ст. 1047 ЦК України вбачається, що на підтвердження укладення усного договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника, яка посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Судом встановлено, що 10 лютого 2012 року між ОСОБА_1, як позикодавцем, і ОСОБА_2, як позичальником, укладений договір позики шляхом написання боргової розписки (копія а.с. 5).

Згідно з вимогами вказаного договору ОСОБА_2 отримала у борг від ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 22900,00 грн.

За цим договором сторони домовились про те, що остаточний розрахунок щодо повернення суми позики має бути здійснено не пізніше 28 липня 2012 року.

ОСОБА_2 у вищевказаний строк суму позики не повернула.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України під порушенням зобов'язання передбачено його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. А відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При вищезазначених обставинах, враховуючи, що відповідач порушила вимоги ст. 526 ЦК України та ст. 525 ЦК України, якою встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, суд дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 заборгованості за договором позики з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, а саме у сумі 23957,29 грн.

При цьому суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо часткового погашення боргу у розмірі 8000,00 грн.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Разом з тим, у порушення вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України, відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження факту повернення частини боргу.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, в силу ст. 88 ЦПК України суд пропорційно до задоволених вимог стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 243 грн. 60 коп. (квитанція а.с. 1)

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 15-16, 22, 526, 530, 625, 1046-1050 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Жван Мурованокуриловецького району Вінницької області, ідентифікаційний код НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний код НОМЕР_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, заборгованість за договором позики у сумі 23957,29 грн. (двадцять три тисячі дев'ятсот п'ятдесят сім гривень двадцять дев'ять копійок).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Жван Мурованокуриловецького району Вінницької області, ідентифікаційний код НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний код НОМЕР_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, судовий збір у сумі 243,60 грн. (двісті сорок три гривні шістдесят копійок).

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.М.Галянчук

03.06.2014

Попередній документ
39072196
Наступний документ
39072199
Інформація про рішення:
№ рішення: 39072197
№ справи: 314/1086/14-ц
Дата рішення: 03.06.2014
Дата публікації: 10.06.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Вільнянський районний суд Запорізької області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу