Дата документу Справа № 320/767/14-к
Провадження №11-кп/778/555/14 Головуючий в 1 інстанції
ЄУ №320/767/14-к ОСОБА_1
Категорія ч.3 ст.185 КК Доповідач ОСОБА_2
03 червня 2014 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 березня 2014 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Долинське Мелітопольського району Запорізької області, громадянина України, маючого середню освіту, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 12.12.2013 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік
засуджено
за ч.3 ст.185 КК України та призначено йому покарання у вигляді 3 /трьох/ років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, частково приєднано до призначеного покарання невідбуту частину покарання за вироком Мелітопольського міськрайонного суду від 12 грудня 2013 року і остаточно призначено покарання ОСОБА_7 у вигляді 3 /трьох/ років 1 /одного/ місяця позбавлення волі.
Цивільний позов ОСОБА_8 задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 , майнову шкоду в розмірі 800 /вісімсот/ гривень 00 копійок.
Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили змінено з домашнього арешту на тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.
Термін відбуття ОСОБА_7 покарання обчислюється з моменту його фактичного затримання, тобто з 17 березня 2014 року 17 години 00 хвилин.
Доля речових доказів вирішена в порядку ст. 100 КПК України.
Згідно вироку суду, 04 січня 2014 року, приблизно о 21 годині 30 хвилин, знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи повторно, шляхом пошкодження дерев'яної створи вікна, проник до господарської будівлі, яка є сховищем, що розташована на території вищевказаного домоволодіння, звідки таємно викрав майно ОСОБА_8 - домашню птаху, індика, вагою приблизно 8 кг кожна, вартістю 160 гривень, у кількості 5 штук, загальною вартістю 800 гривень, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 800 гривень.
В апеляційній скарзі, обвинувачений ОСОБА_7 в загальних рисах не погоджуючись з вироком місцевого суду, з урахуванням обставин що пом'якшують покарання просить вирок змінити і призначити йому покарання без реального позбавлення волі.
Заслухавши доповідь судді, висновок прокурора, на переконання якого вирок є законним і обґрунтованим, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_7 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Колегією суддів апеляційної інстанції, у межах апеляційної скарги, перевірені законність і обґрунтованість вироку, і правильність призначеного покарання.
Фактичні обставини справи, кваліфікація дій та наявність вини ОСОБА_7 не оскаржується.
При визначенні обвинуваченому покарання суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, взяв до уваги ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення та враховував відомості про особу обвинуваченого: що ОСОБА_7 за місцем проживання характеризується нейтрально, що ОСОБА_7 раніше судимий, судимість не знята і не погашена у встановленому законом порядку, майже одразу після постановлення вироку за попередній злочин вчинив нове кримінальне правопорушення у період іспитового строку, що свідчить про те, що обвинувачений на шлях виправлення не став і продовжив злочинну діяльність, будучи особою працездатною і фізично здоровою офіційно не працює, постійного джерела доходів не має, що вказувало на можливість вчинення ним нових злочинів.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого судом встановлено не було.
До обставин, які пом'якшують покарання суд зарахував повне визнання вини ОСОБА_7 та його щире каяття.
Суд врахував вище перелічені обставини і призначив покарання у мінімальних межах передбачених відповідною частиною санкції статті та обґрунтовано прийшов до висновку, що забезпечити виправлення обвинуваченого можливо лише при умові реального відбування ним покарання.
Зі вказаними висновками погоджується колегія суддів.
Покарання за сукупністю вироків призначено судом правильно.
Доводи обвинуваченого в апеляційної скарги про те, що потерпілий клопотав перед судом про призначення йому менш суворого покарання не дають підстав для скасування чи зміни прийнятого судом рішення, тим більше, що вказаного клопотання в матеріалах провадження не міститься.
На підставі викладеного та керуючись статями 376, 404, 405, 409, 415 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 березня 2014 року, у відношенні ОСОБА_7 , залишити без змін.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Головуючий Судді