Справа № 130/4059/13-к
Провадження №11-кп/772/338/2014 Категорія: 46
Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1
Доповідач : ОСОБА_2
04 червня 2014 р.
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого-судді: ОСОБА_2
Суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря: ОСОБА_5
обвинуваченого: ОСОБА_6
захисника: ОСОБА_7
представника у справах неповнолітніх: ОСОБА_8
розглянула 04 червня 2014 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальне провадження №11-кп/772/338/2014 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 21 лютого 2014 року, яким
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м. Ямпіль Вінницької обл., мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з початковою освітою, не одруженого, непрацюючого, раніше судимого 04.12.2012 року Жмеринським міськрайонним судом за ч.3 ст.185, ст.75, 76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;
засуджено за ч.2 ст.185 КК України до 1 року 8 місяців позбавлення волі.
За ч.2 ст.345 КК України до 2 років 10 місяців позбавлення волі.
За ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання у вигляді 2 років 10 місяців позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, за вироком Жмеринського міськрайонного суду від 04.12.2012 року, призначено ОСОБА_6 покарання у виді 3 років 4 місяців позбавлення волі.
За участю прокурора: ОСОБА_9 .
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати вирок місцевого суду у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, ухваливши новий вирок яким визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України, призначивши йому покарання у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України покарання призначене вироком Жмеринського міськрайонного суду від 04.12.2012 року у виді 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік, допустити до самостійного виконання.
За ч.2 ст.345 КК України призначити ОСОБА_6 покарання у виді 2 років 10 місяців позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Жмеринського міськрайонного суду від 04.12.2012 року та призначити остаточне покарання у виді 4 років позбавлення волі.
Згідно з вироку суду обвинувачений ОСОБА_6 визнаний винним та засуджений за те, що 03.10.2012 року біля 03год. Він будучи неповнолітнім разом із неповнолітнім ОСОБА_10 проходили по АДРЕСА_2 , де на перехресті вул. Щорса неподалік продуктового магазину помітили потерпілого ОСОБА_11 , який ледве йшов, після чого впав на узбіччя дороги та лежав. Підійшовши до останнього ОСОБА_6 та ОСОБА_10 пошарпали його, але він не реагував тільки пробурмотів якісь слова. Далі у ОСОБА_6 та ОСОБА_10 виник намір на викрадення золотих виробів, які вони помітили на потерпілому ОСОБА_11 , після чого ОСОБА_6 та ОСОБА_10 зняли з руки потерпілого золотий перстень та нашийний золотий ланцюжок з підвісом у формі хреста, вартість яких, згідно висновку експерта № 831/832/833/13-21 від 05.06.2013 року станом на 13.10.2012 року складає 3726 грн., саме шийний ланцюжок - 2142 грн., підвіска у формі хрестика - 1584 грн., вартість аналогічного за складністю виготовлення каблучок з каменем вставок - цирконієм у торгівельній мережі м. Вінниці складала на визначений період 500 грн. за 1 грам у готовому виробі, тому вартість каблучки чоловічої з вставками (печатка) - складає 1595,28 грн., всі вироби виготовленні з металу - золота. 585 проби. Вищевказаними діями ОСОБА_6 та ОСОБА_10 спричинили потерпілому ОСОБА_11 майнову шкоду на суму 5321 грн. 28 коп.. З викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зникли та викраденим розпорядились на власний розсуд.
20.12.2013 року о 3 год. 35 хв. обвинувачений ОСОБА_6 знаходився в групі невідомих громадян в касовому залі вокзалу ст. Жмеринка, які курили та розпивали спиртні напої. Старший сержант міліції ОСОБА_12 , який з 20год. 19.12.2013 року по 08год. 20.12.2013 року, як працівник патрульної служби при Управлінні УМВС на Південно-Західній залізниці і був у форменому одязі, знаходився на службі по охороні громадського порядку на вокзалі ст. Жмеринка, попросив групу громадян, серед яких був обвинувачений ОСОБА_6 припинити правопорушення. Обвинувачений ОСОБА_6 вийшов з приміщення вокзалу на 2 платформу і почав висловлюватися на адресу працівника міліції ОСОБА_12 нецензурною лайкою та погрожуючи застосуванням фізичної сили. Працівник міліції ОСОБА_12 зробив усне зауваження, але обвинувачений не реагуючи і не бажаючи припинити свої дії, умисно вдарив кулаком правої руки в ліву частину обличчя потерпілого ОСОБА_12 , і з місця пригоди зник.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; доводи прокурора в підтримання поданої апеляції; заперечення проти неї обвинуваченого та його захисника; виступи учасників судового провадження в судових дебатах, згідно висловлених позицій; останнє слово ОСОБА_6 ; дослідивши доводи поданої апеляційної скарги та перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги прокурора зі слідуючих підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_6 у скоєні кримінальних правопорушень, за які він засуджений, при обставинах, викладених у вироку правильні та ґрунтуються на досліджених у суді доказах, які ніким не оскаржуються.
Проте, суд першої інстанції, призначаючи покарання винному, після призначення покарання за ч.2 ст.185 та ч.2 ст.345 КК України неправомірно відразу застосував ст.70 КК України та ч.4 ст70 КК України відносно обох кримінальних правопорушень вчинених обвинуваченим, а ст.71 КК України не застосував зовсім.
Враховуючи, що злочин, який кваліфіковано за ч.2 ст.185 КК України вчинений ОСОБА_6 13.10.2012 року, тобто до постановлення вироку Жмеринським міськрайонним судом, а кримінальне правопорушення за ч.2 ст.345 КК України вчинене після його постановлення, в період іспитового строку, визначеного йому за попереднім вироком, тому до даних злочинів у вироку мали бути застосовані різні правила призначення покарання.
Так відповідно до п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року у разі коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, один з яких вчинено до, а інший - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом призначається із застосуванням, спочатку - за правилами ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку, після цього - за правилами ч.4 ст.70 КК України, а потім за ст.70 КК України сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку і остаточно за ст.71 КК України.
Таким чином місцевому суду необхідно було спочатку після призначення покарання обвинуваченому за ч.2 ст.185 КК України, застосувати ч.4 ст.70 КК України, а потім після призначення покарання за ч.2 ст.345 КК України потрібно було застосувати вимоги ст.71 КК України.
Також при призначенні покарання необхідно було врахувати п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року де вказано, що коли до особи застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається і за таких умов кожний вирок виконується самостійно.
Тому при призначенні покарання ОСОБА_6 за ч.2 ст.185 КК України та після застосування ч.4 ст.70 КК України суду необхідно було вказати, що покарання за вироком Жмеринського міськрайонного суду від 04.12.2012 року повинно було виконуватись самостійно.
Неправильне застосування закону, який підлягає застосуванню є підставою до скасування вироку суду в частині призначеного покарання.
Зважаючи, що апелянт не навів доводів, які би впливали на збільшення строку покарання винному, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляції в цій частині.
Після роз'яснення обвинуваченому дії Закону України «Про амністію», останній відмовився від її застсування.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 407 п. 3 ч. 1, 414, 420, ч. 1 ст. 421 КПК України, судова колегія,
Апеляційну скаргу заступника прокурора Вінницької області ОСОБА_13 задовольнити частково.
Вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 21 лютого 2014 року відносно ОСОБА_6 скасувати в частині призначеного покарання.
Визнати винним ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 та ч.2 ст.345 КК України.
За ч.2 ст.185 КК України призначити йому покарання у виді 1 року 8 місяців позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України покарання призначене за даним вироком суду приєднати до покарання за вироком Жмеринського міськрайонного суду від 04.12.2012 року у виді 3 років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком на 1 рік та виконувати самостійно обидва вироки.
За ч.2 ст.345 КК України призначити ОСОБА_6 покарання у виді 2 років 10 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України за сукупності вироків частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Жмеринського міськрайонного суду від 04.12.2012 року та покарання за ч.2 ст.185 КК України, визначеного за даним вироком призначити остаточне покарання у виді 3 років 4 місяців позбавлення волі.
В решті вирок суду залишити без зміни.
Вирок суду може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3-х місяців з дня його проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
З оригіналом вірно: