Справа № 136/2557/13-ц Провадження № 22-ц/772/1668/2014Головуючий в суді першої інстанції:Кривенко Д. Т.
Категорія: 37 Доповідач: Шемета Т. М.
"02" червня 2014 р. м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючої: Шемети Т.М.,
суддів: Марчук В.С., Сопруна В.В.,
при секретарі: Сніжко О.А.,
за участю: позивача ОСОБА_2, представника позивача адвокат ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 18 квітня 2014 року
по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права власності на майно та виключення майна зі складу спадщини,-
В листопаді 2013 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом та ставила вимогу: встановити факт проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з ОСОБА_7 у період з 16.08.2003 року по 31.08.2013 року. Визнати за нею право власності на ? нажитого з померлим майна та виключити його зі складу спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_7 за законом.
Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 18 квітня 2014 року позов задоволено частково: встановлено факт проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, у період часу з 16 серпня 2003 року по 31 серпня 2013 року за адресою: АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на:
- 1/2 частку земельної ділянки, площею 0,1500 га, кадастровий номер
0522255500:01:003:0970, що розташована за адресою:АДРЕСА_2, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд;
- 1/2 частку земельної ділянки, площею 0,0650 га, кадастровий номер
0522255500:01:003:0971, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства;
- 1/2 частку жилого будинку із господарськими будівлями і спорудами, розташованого: за адресою: АДРЕСА_2;
1/2 частку коштів, що знаходяться на банківському (депозитному) рахунку НОМЕР_1 від 08.05.2013 року в Публічному акціонерному товаристві акціонерний банк «Укргазбанк» (місцезнаходження: 03087 м. Київ, вул. Єреванська. 1, Відділення №220/01, м. Вінниця, поштова адреса: 21009, м. Вінниця, вул. Івана Бевза, 34, код за ЄДРПОУ №23697280, МФО №320478);
- 1/2 частку коштів, що знаходяться на банківському (депозитному) рахунку НОМЕР_2 від 10.07.2013 року в Публічному акціонерному товаристві акціонерний банк «Укргазбанк» (місцезнаходження: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, Відділення №220/01, м. Вінниця, поштова адреса: 21009, м. Вінниця, вул. Івана Бевза, 34, код за ЄДРПОУ №23697280, МФО №320478);
- 1/2 частку коштів, що знаходяться на банківському (депозитному) рахунку НОМЕР_3 від 10.07.2013 року в Публічному акціонерному товаристві акціонерний банк «Укргазбанк» (місцезнаходження: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, відділення №220/01, м. Вінниця, поштова адреса: 21009, м. Вінниця, вул. Івана Бевза, 34, код за ЄДРПОУ №23697280, МФО №320478).
Виключено усе вищевказане майно зі складу спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та вирішено питання про судові витрати.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування судом деяких законодавчих актів, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та застосування судом одностороннього підходу у вирішенні справи (взято до уваги лише доводи позивача), просить скасувати прийняте рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги письмові докази, надані відповідачем, а саме:
- заяву ОСОБА_7 до приватного нотаріуса ОСОБА_10 №45 від 10.04.2005, яка входила до архівної справи заведеної при укладенні Договору купівлі-продажу будинку по АДРЕСА_2, яка засвідчує, що придбане майно є особистою власністю ОСОБА_7, і доводить, що в період придбання будинку вони з позивачкою разом не проживали;
- уточнюючу анкету клієнта до депозитних договорів № 010/05/13 0220 від 08.05.2013 року, № 032/07/13/0220 від 10.07.2013 року, № 031/07/13/0220 від 10.07.2013 року, де у п.24 зазначено, що ніяка фізична особа впливати на фінансові операції коштів, що знаходяться на депозитних рахунках ОСОБА_7 не може, а в п. 25 зазначено, що основним джерелом надходження коштів є його заробітна плата.
Судом також проігноровано те, що покази свідків з боку позивача є надуманими вважає, що судом невірно застосовано положення статей 63, 70 СК України, так як ці норми стосуються лише зареєстрованих шлюбів.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_4 подану апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній підстав, ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 апеляційну скаргу не визнали, просили відмовити в її задоволенні, так як викладені доводи є надуманими і не спростовують вірного висновку суду першої інстанції.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути закон ним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися
-2-
вимоги і заперечення, якими доказами вони підт верджуються, чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давнос ті, тощо), що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвер дження, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка пра вова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що зібрані по справі докази, покази свідків однозначно підтвердили факт того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_7 з 16.08.2003 року та по день смерті останнього проживали як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, а тому й майно, яке було набуте ними за цей час: будинок, земельні ділянки та грошові кошти належать їм обом на праві спільної сумісної власності і на цій підставі визнав за позивачем право власності на ? частину нажитого майна та виключив його зі складу спадкового майна.
Такий висновок суду не в повній мірі відповідає нормам закону.
Так, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини:
ОСОБА_7 перебував у шлюбі з ОСОБА_11, який було розірвано на підставі рішення Вінницького районного суду Вінницької області, що набрало законної сили 21.07.2001 року (а.с.9).
Перебувала в шлюбі і ОСОБА_2 з ОСОБА_12, який було розірвано 15 серпня 2003 року, актовий запис № 1046 (а.с.10).
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 помер, що засвідчено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області. (а.с.7)
Згідно довідки квартального комітету «Вінниченко» від 15.10.2013 року за №38, ОСОБА_2 зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1, з 2000 року постійно проживала спільно зі своїм цивільним чоловіком ОСОБА_7 та сином ОСОБА_13 до часу смерті ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_4, тобто більше 10 років, як одна сім'я, вели спільне господарство, були пов'язані спільним побутом, мали спільний бюджет, ОСОБА_7 ставився до сина позивачки -ОСОБА_13 як до рідного сина (а.с.12).
Довідкою виконавчого комітету Турбівської селищної ради № 2407 від 14.10 2013 року та Актом обстеження матеріально-побутових умов життя ОСОБА_2, від 14.10.13 року, також підтверджено факт проживання ОСОБА_2 в громадському, незареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 2005 року по 31.08.2013 року за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.71-72), що також підтверджується показами свідків.
Вироком Калинівського районного суду від 25.10.2011 року доведено, що представником інтересів потерпілого ОСОБА_7 була ОСОБА_2 (а.с.75-77).
Згідно довіреності на реєстрацію/актуалізацію даних вкладника по компенсаційному рахунку та на отримання Національної картки і ПІН - конверта до неї від 17.10.2012 року, ОСОБА_7 уповноважив ОСОБА_2 зареєструвати / активізувати дані по належному йому компенсаційному рахунку НОМЕР_5 в установах АТ «Ощадбанк» та отримати Національну картку і ПІН код до неї (а.с.73-74).
Все це в сукупності, а також покази допитаних в установленому законом порядку в судовому засіданні свідків ОСОБА_13 (син позивачки), ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 (сусіди по будинку по АДРЕСА_3), ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 (сусіди по будинку в АДРЕСА_4) стали підставою для встановлення судом того, що позивач та ОСОБА_7 з 2000 року по день смерті останнього проживали як чоловік і жінка однією сім'єю, вели спільний побут, господарство, між ними склалися усталені відносини, притаманні подружжю, вони мали спільний бюджет, спільно робили ряд покупок, оточуючі сприймали їх як чоловіка та жінку.
За ч. 2 ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Виходячи з наведеного положення, судом було встановлено та доведено матеріалами справи основну ознаку подружніх відносин: наявність факту ведення спільного господарства, прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім'ї.
При цьому суд першої інстанції навів переконливі аргументи того, чому він критично поставився до показів свідків ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_7, які заперечували факт спільного проживання позивача з ОСОБА_7, тому доводи апеляційної скарги в цій частині є недоведеними.
Визначаючи період, протягом якого ОСОБА_2 та ОСОБА_7 проживали як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, суд врахував їх перебування у попередніх шлюбах та з урахуванням цього, встановлюючи відповідний факт, визначив початок такого проживання з 16 серпня 2003 року.
Однак поза увагою суду залишилось наступне:
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 11 постанови від 31.03.1995 п.11 постанови від 31 березня 1995 р. № 5 «Про судову практику про встановлення фактів, що мають юридичне значення» встановлення судом факту перебування у фактичних шлюбних відносинах на підставі п.5 ст. 273 ЦПК 1963 р. може мати місце, якщо такі відносини виникли до 8 липня 1944 р. і тривали до смерті (пропажі без вісті на фронті) одного з подружжя, внаслідок чого шлюб не може бути зареєстровано в органах реєстрації актів громадського стану. В інших випадках заяви про встановлення факту перебування у фактичних шлюбних відносинах судовому розгляду не підлягають. Встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу стало можливим з набранням чинності Сімейного кодексу України, тобто з 01.01.2004 року, а тому суд апеляційної інстанції, не зважаючи що такий довід в апеляційній скарзі відсутній, вважає за необхідне вийти за межі доводів апеляційної скарги, оскільки в даному випадку має місце невірне застосування норм матеріального та процесуального права(стаття 303 ЦПК України), та в частині визначення початку строку фактичного проживання рішення суду змінити: зазначити початок встановленого факту проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_7 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу замість «з 16.08.2003 року», - «з 01.01.2004 року».
Судом було встановлено, що за час спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_7, а саме: 19.04.2005 року придбано житловий будинок по АДРЕСА_2 (Відповідно до договору купівлі - продажу укладеного 19.04.2005 року між ОСОБА_24 та ОСОБА_7, посвідченим приватним нотаріусом Липовецького районного нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_10, зареєстрованим в реєстрі за №150 (а.с.99), а також присадибні земельні ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за вищевказаною адресою (Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯИ № 611670) (а.с.18) та для ведення особистого селянського господарства за цією ж адресою (державний акт серії ЯИ № 611671 (а.с.19)).
Згідно частини 2 статті 74 СК України, на майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Таким чином, суд першої інстанції, визнаючи за позивачкою право на ? частину майна, придбаного в період спільного проживання з ОСОБА_7, вірно застосував положення статей 63, 70 СК України, а доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.
Судом також було встановлено, що за період 2013 року ОСОБА_7 було укладено наступні депозитні договори:
- 08 травня 2013 року між ПАТ АК «Укргазбанк» та ОСОБА_7 було укладено депозитний договір №010/05/13/0220 (строковий банківський вклад), відповідно до якого ОСОБА_7 розмістив тимчасово вільні грошові кошти в сумі 2 500 доларів США 00 центів на депозитний рахунок НОМЕР_1 в АБ «Укргазбанк», на умовах укладеного договору на строк 187 календарних днів з 08.05.2013 року по 11.11.2013 року зі
-3-
сплатою Банком Вкладнику процентів із розрахунку 6,50 % річних за зазначений строк (а.с. 20-21);
- 10 липня 2013 року між ПАТ АК «Укргазбанк» та ОСОБА_7, було укладено депозитний договір № 031/07/13/0220 (строковий банківський вклад), відповідно до якого, ОСОБА_7 розмістив тимчасово вільні грошові кошти в сумі 1 800 доларів США 00 центів на депозитний рахунок НОМЕР_2 в АБ «Укргазбанк», на умовах укладеного договору на строк 366 календарних днів з 10.07.2013 року по 11.07.2014 року зі сплатою Банком Вкладнику процентів із розрахунку 8,50 % річних за зазначений строк (а.с.22-24);
- 10 липня 2013 року між ПАТ АК «Укргазбанк» та ОСОБА_7, було укладено депозитний договір №032/07/13/0220 (строковий банківський вклад), відповідно до якого, ОСОБА_7 (Вкладник) розмістив тимчасово вільні грошові кошти в сумі 15 000 гривень 00 копійок на депозитний рахунок НОМЕР_3 в «Укргазбанк», на умовах укладеного договору на строк 366 календарних днів з 10.07.2013 року по 26.01.2014 року зі сплатою Банком Вкладнику процентів із розрахунку 18,50 % річних за зазначений період (а.с. 25).
Суд першої інстанції, взявши до уваги довідки про заробітну плату ОСОБА_2 за період з 2011 року по 2013 роки, відповідно до якої сума коштів отримана позивачкою у Вінницькому Благодійному Єврейському Центрі «Хесед Емуна» склала 43031, 24 грн., а дохід ОСОБА_7 за період роботи в ПП «Прогрес-1» у 2011 році склав 960 грн., у 2012 році - 7 650 грн., у 2013 році- 2000 грн. (а.с.79-80), дійшов до висновку, що грошові кошти, які стали предметом вкладу в банк, також відносяться до спільної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_7.
Однак такий висновок суду не в повній мірі відповідає обставинам справи:
Частиною 1 статті 627 ЦК України закріплено наступне: «Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості».
Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
Як вбачається з уточнюючих анкет клієнта - фізичної особи (а.с.143, 149, 155), джерелом формування вкладів була заробітна плата ОСОБА_7. Будь-яких перешкод в розміщенні вкладу на ім'я ОСОБА_2 або зазначення джерелом коштів спільних заощаджень ОСОБА_7 та ОСОБА_2 на час укладення договорів не було.
Безготівкові гроші (або квазігроші) формуються у вигляді записів на відповідних видах банківських рахунків. Передавши гроші в банк у вкладника припиняється право власності на них, але одночасно - на його заміну - він набуває майнове право вимоги до банку в межах переданої грошової суми. Власник рахунку (кредитор), який має право вимоги до банку (боржника), де обліковані грошові кошти у безготівковій формі, під час розрахунку з контрагентом відступає своє право вимоги до банку в межах суми платежу. Таким чином, грошові кошти, обіг яких здійснюється у безготівковій формі, є правам вимоги, що виникають в межах договірних правовідносин, а тому не є об'єктами речових прав. В зв'язку з цим не може бути і визнано право власності на ? частину грошових коштів за ОСОБА_2 та виключено їх зі складу спадщини, тому в цій частині апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржуване рішення скасуванню з відмовою в цій частині у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів -
Вирішила
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 18 квітня 2014 року змінити:
- визначити початок, коли мав місце факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, - «у період з 01.01.2014 року» замість «у період з 16.08.2003 року»;
- скасувати в частині задоволення позову про визнання права власності на:
1/2 частку коштів, що знаходяться на банківському (депозитному) рахунку НОМЕР_1 від 08.05.2013 року в Публічному акціонерному товаристві акціонерний банк «Укргазбанк» (місцезнаходження: 03087 м. Київ, вул. Єреванська. 1, Відділення №220/01, м. Вінниця, поштова адреса: 21009, м. Вінниця, вул. Івана Бевза, 34, код за ЄДРПОУ №23697280, МФО №320478);
1/2 частку коштів, що знаходяться на банківському (депозитному) рахунку НОМЕР_2 від 10.07.2013 року в Публічному акціонерному товаристві акціонерний банк «Укргазбанк» (місцезнаходження: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, Відділення №220/01, м. Вінниця, поштова адреса: 21009, м. Вінниця, вул. Івана Бевза, 34, код за ЄДРПОУ №23697280, МФО №320478);
1/2 частку коштів, що знаходяться на банківському (депозитному) рахунку НОМЕР_3 від 10.07.2013 року в Публічному акціонерному товаристві акціонерний банк «Укргазбанк» (місцезнаходження: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, відділення №220/01, м. Вінниця, поштова адреса: 21009, м. Вінниця, вул. Івана Бевза, 34, код за ЄДРПОУ №23697280, МФО №320478)
та в частині виключення зі складу спадщини:
- 1/2 частку коштів, що знаходяться на банківському (депозитному) рахунку НОМЕР_1 від 08.05.2013 року в Публічному акціонерному товаристві акціонерний банк «Укргазбанк» (місцезнаходження: 03087 м. Київ, вул. Єреванська. 1, Відділення №220/01, м. Вінниця, поштова адреса: 21009, м. Вінниця, вул. Івана Бевза, 34, код за ЄДРПОУ №23697280, МФО №320478);
1/2 частку коштів, що знаходяться на банківському (депозитному) рахунку НОМЕР_2 від 10.07.2013 року в Публічному акціонерному товаристві акціонерний банк «Укргазбанк» (місцезнаходження: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, Відділення №220/01, м. Вінниця, поштова адреса: 21009, м. Вінниця, вул. Івана Бевза, 34, код за ЄДРПОУ №23697280, МФО №320478);
1/2 частку коштів, що знаходяться на банківському (депозитному) рахунку НОМЕР_3 від 10.07.2013 року в Публічному акціонерному товаристві акціонерний банк «Укргазбанк» (місцезнаходження: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, відділення №220/01, м. Вінниця, поштова адреса: 21009, м. Вінниця, вул. Івана Бевза, 34, код за ЄДРПОУ №23697280, МФО №320478), - та в цій частині ухвалити нове:
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності на ? частину коштів та виключення ? частини коштів зі складу спадщини, що знаходяться на:
- банківському (депозитному) рахунку НОМЕР_1 від 08.05.2013 року в Публічному акціонерному товаристві акціонерний банк «Укргазбанк» (місцезнаходження: 03087 м. Київ, вул. Єреванська. 1, Відділення №220/01, м. Вінниця, поштова адреса: 21009, м. Вінниця, вул. Івана Бевза, 34, код за ЄДРПОУ №23697280, МФО №320478);
- банківському (депозитному) рахунку НОМЕР_2 від 10.07.2013 року в Публічному акціонерному товаристві акціонерний банк «Укргазбанк» (місцезнаходження:
-4-
03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, Відділення №220/01, м. Вінниця, поштова адреса: 21009, м. Вінниця, вул. Івана Бевза, 34, код за ЄДРПОУ №23697280, МФО №320478);
- на банківському (депозитному) рахунку НОМЕР_3 від 10.07.2013 року в Публічному акціонерному товаристві акціонерний банк «Укргазбанк» (місцезнаходження: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, відділення №220/01, м. Вінниця, поштова адреса: 21009, м. Вінниця, вул. Івана Бевза, 34, код за ЄДРПОУ №23697280, МФО №320478).
В решті рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 18 квітня 2014 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуюча: Т.М.Шемета
Судді: В.В. Сопрун
В.С.Марчук