Справа № 283/1206/14-ц
Провадження №2/283/426/2014
27 травня 2014 року м. Малин
Малинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Тимошенка А.О.,
за участю:
секретаря Кобилінської Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Малині цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з нього заборгованість за кредитним договором в сумі 3109 гривень 62 копійки.
В судове засідання представник позивача не з'явився, але заявив про розгляд справи без його участі та про підтримання позовних вимог.
Відповідач позов не визнав та подав заяву в якій просить застосувати строк позовної давності та відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши справу в межах позовних вимог та дослідивши надані докази, суд вважає, що позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 03 жовтня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Дельта», яке в подальшому змінило свою назву на Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (а.с. 20-21) та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 001-05065-031007 (а.с. 5-7). Відповідно до умов цього договору позивач надав відповідачу кредит в розмірі 16520 гривень, а відповідач зобов'язувався щомісячно погашати отриманий ним кредит та сплачувати кошти за його використання в розмірі 12% річних. Кредит надавався строком на 24 місяці з 03.10.2007 року по 02.10.2009 року. З вищевказаної суми 1400 гривень надавалось на придбання товару, а 2520 гривень на оплату страхового платежу. 03 жовтня 2007 року від імені відповідача були перераховані кошти за придбаний товар в розмірі 14000 гривень (а.с. 8).
Вищевказаний договір свідчить про те, що між сторонами склались договірні відносини з надання кредиту, які регулюються § 1 та §2 глави 71 Цивільного кодексу України.
Згідно частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Також в частині 1 статті 1049 зазначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
ОСОБА_1 вимоги кредитного договору у встановлений договором строк не виконав і, згідно розрахунку (а.с. 9-10), на день погашення всіх виплат за договором - 02 жовтня 2009 року (а.с. 5), він допустив заборгованість по кредиту в розмірі 3109 гривень 62 копійки. Ця заборгованість складається з основної суми кредиту в розмірі 2716 гривень 24 копійки та відсотків в розмірі 393 гривні 38 копійок.
Відповідно до ст. ст. 256, 257, 260, 261, 267 ЦК України 2003 року позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Як вбачається зі змісту кредитного договору, пункт 1.2., кінцевий термін погашення кредиту та сплати всіх виплат є 02.10.2009 року (а.с. 5). Отже з цього часу позивач дізнався про порушення свого права і протягом трьох років, тобто до 02.10.2012 року, міг подати позов про стягнення заборгованості. Доказів про поважність причин пропуску строку позовної давності позивач не надав, а відповідач подав заяву про застосування строків позовної давності.
У зв'язку з цим суд відмовляє в задоволенні позову за спливом строку позовної давності.
Суд не відшкодовує позивачу судові витрати, оскільки йому відмовлено в задоволенні позову.
Враховуючи вищевказане, керуючись ст. ст. 3, 11, 60, 88, 179, 185, 192, 193, 196, 197, 209, 212-215, 256-267 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі ст. ст. 1049, 1054 Цивільного кодексу України,-
вирішив:
В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відмовити повністю у зв?язку із пропуском строку позовної давності.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги до Малинського районного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя: А. О. Тимошенко