Номер провадження: 22-ц/785/5382/14
Головуючий у першій інстанції Пучкова І. М.
Доповідач Сватаненко В. І.
4 червня 2014 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Сватаненка В.І.
суддів - Артеменка І.А., Черевка П.М.,
за участю секретаря - Добряк Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2013 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 - «Про стягнення заборгованості за кредитним договором», -
06.04.2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду із зазначеним позовом, по якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 06.03.2008 року у розмірі 24288,43 грн. та судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 242,88 грн., посилаючись на те, що відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання перед банком відповідно до умов кредитного договору.
Представник позивача до суду не з*явився, надавши письмову заяву, відповідно до якої просить справу розглянути за його відсутності та про підтримання позовних вимог, які просить задовольнити у повному обсязі.
Відповідач та її представник позовні вимоги не визнали.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 20.11.2013 року задоволений позов ПАТ КБ «ПриватБанк», стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 24288,43 грн. та судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 242,88 грн.
23.04.2014 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на вказана не рішення суду, по якій просить скасувати рішення районного суду, ухвалити у справі нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування обставин районним судом, які мають значення для справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлені наступні фактичні обставини по справі.
06.03.2008 року між ОСОБА_2 та позивачем був укладений кредитний договір, що складався з заяви позичальника, умов надання банківських послуг та правил користування платіжною карткою, за яким позивач надав відповідачеві кредит в сумі 10000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою 18 % річних за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Банк виконав свої зобов'язання щодо надання ОСОБА_2 кредитних коштів, однак відповідач не здійснила повернення частини кредиту, порушивши п. 6.5 умов надання банківських послуг, внаслідок чого, станом на 31.02.2012 року, у неї виникла заборгованість у загальній сумі 24288,43 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 9190 грн.; заборгованості за відсотками - 6314,86 грн.; заборгованості з комісії за користування кредитом - 7150,79 грн.; штрафу (фіксована частина) - 500 грн.; штрафу (процентна складова) - 1132,78 грн.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.
Згідно з ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами на власний розсуд.
Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підтвердження своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 3 ст. 212 ЦПК України передбачено, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що позивачем по справі були надані належні допустимі письмові докази на підтвердження доводів та позовних вимог.
Право на захист є складовою частиною самого суб'єктивного права поряд із правом на власні дії, а також правом вимагати певної поведінки від зобов'язаних осіб.
Цивільний інтерес підлягає захисту, якщо він не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Колегія суддів вважає, що районний суд, давши оцінку поясненням сторін по справі та на підставі сукупності зібраних по справі доказів, прийшов до правильного обґрунтованого висновку, що твердження позивача є доведеними та підтвердженими, у зв'язку з чим підлягаючими задоволенню.
Висновки суду першої інстанції відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованих висновків про наявність правових підстав для задоволення позову.
Апеляційна скарга не містить доводів, які мають бути підставами для скасування рішення суду.
Доводи апеляційної скарги є неспроможними, висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, є правильним по суті, відповідає вимогам ст. ст. 212-215 ЦПК України, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.
Судді апеляційного суду
Одеської області В.І. Сватаненко
І.А. Артеменко
П.М. Черевко
04.06.2014 року м. Одеса