Справа: № 740/642/14(2а/740/7/14) Головуючий у 1-й інстанції: Гордієць Л.В. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.
Іменем України
29 травня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 20 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У лютому 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Свої вимоги обґрунтовує тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії та має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Вказує, що звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії із зниженням пенсійного віку на 8 років згідно вищезазначеної статті Закону, до заяви ним були додані всі необхідні документи. Однак, відповідачем було відмовлено у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку, у зв'язку з відсутністю інформації про населені пункти чи об'єкти зон відчуження, де проводилися ним роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Вважає такі дії відповідача неправомірними.
Постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 20 березня 2014 року задоволено вказаний позов. Визнано дії Управління Пенсійного фонду України у м. Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на вісім років неправомірними. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у м. Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області призначити та провести нарахування ОСОБА_1 пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на 8 років та виплатою її з 08 жовтня 2012 року.
До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.
Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.
Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.
За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Управління Пенсійного фонду України у м. Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні даного позову.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції було встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, 2 категорії.
08.10.2012 позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у м. Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області з заявою про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 8 років як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС в 1987 році відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Для призначення пенсії позивачем були надані документи: перереєстроване посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987 році, категорія 2, копія довідки № 1467 від 21.12.1992 року, виданої НВО "Прип'ять" управління автомобільного транспорту і механізмів, засвідчена нотаріально, яка містить відомості про те, що позивачу за роботу в населеному пункті Чорнобиль зони відчуження в період з 01.10.1987 року по 31.10.1987 року за місцем роботи УАТіМ АТП-1 по відомостям за листопад 1987 року № 130 виплачено заробітну плату в сумі 380,40 крб. з урахуванням коєфіцієнта два відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР та Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7. Також довідка містить дані: "16 дн.", "шестнадцать дней вахта", тобто підтверджує, що позивач перебував на роботі в зоні відчуження в м. Чорнобилі вахтовим методом в жовтні 1987 року 16 днів.
Відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком із застосуванням норм відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки надана ним довідка форми № 122 від 21.12.1992 року видана НВО "Прип'ять" не в оригіналі, а нотаріально засвідчена копія і не містить посилання на первинні документи, якими підтверджується час, період і місце роботи. Довідка з Галузевого Державного архіву Міністерства Оборони України відсутня.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.
Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» необхідними умовами призначення пенсії за віком на пільгових умовах є досягнення особою певного віку і наявність необхідного стажу роботи на певних роботах або у певних умовах.
Частиною 1 ст. 55 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що право на пільгову пенсію із зменшенням пенсійного віку на 8 років мають учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які працювали у зоні відчуження у 1987 році не менше 14 календарних днів.
Тобто, обов'язковою умовою для призначення пенсії із зниженням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (для чоловіків 60 років) у відповідності до ч. 1 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є робота ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження протягом певного часу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зона відчуження - це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 році.
В ст. 65 Закону зазначено, що учасники ліквідації наслідків аварії видаються посвідчення, виготовлені за зразками затвердженими Кабміном України.
Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986" є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та надають право користування пільгами, встановленими Законом.
Відповідно до підпункту "г" пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого поставновою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 та зареєстрованого в Мін'юсті України 27.12.2005 року за № 1566/11846, при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" документом, що засвідчує особливий статус особи є посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 року № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
З урахуванням вказаного, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивачем надані відповідачу необхідні документи для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, а тому позивач має правові підстави для призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 8 років, як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС, оскільки працював у зоні відчуження у 1987 році 16 календарних днів, а саме з 01.10.1987 року по 16.10.1987 року.
При цьому колегія суддів зауважує, що відсутність даних в довідці № 122 від 21.12.1992 року НВО "Прип'ять" про конкретні дні роботи (їх числа) позивача в зоні відчуження м. Чорнобиля та надання її в нотаріально засвідченій копії не може слугувати підставою для відмови позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що надані позивачем документи відповідають наведеним вимогам законодавства України, а тому у відповідача не було правових підстав для відмови у призначенні позивачу спірної пенсії.
Правова позиція по даному питанню висловлена Верховним Судом України в постанові від 25 березня 2014 року в справі № 21-47а14 та Вищим адміністративним судом України в постанові Пленуму від 16.03.2012 року № 4 "Про судову практику вирішення адміністративними судами спорів, що виникають у зв'язку із застосуванням статей 39, 48, 50, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
З урахуванням зазначеного вище колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірні дії відповідача були вчинені останнім з порушенням норм діючого законодавства України, а тому позов є обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.
За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області - залишити без задоволення, а постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 20 березня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Т.М. Грищенко
В.Е. Мацедонська
Головуючий суддя Мельничук В.П.
Судді: Грищенко Т.М.
Мацедонська В.Е.