30 травня 2014 р.м.ОдесаСправа № 515/480/14-а
Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Чебан А.П.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Потапчука В.О.,
- Семенюка Г.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області на постанову Татарбунарського районного суду Одеської області від 03 березня 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області про визнання неправомірною відмову у призначенні пільгової пенсії,
ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області про визнання неправомірною відмову в призначенні пільгової пенсії.
Постановою Татарбунарського районного суду Одеської області від 03 березня 2014 року вказані позовні вимоги задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області від 13.01.2014 року про відмову у призначенні пенсії, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачці. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області призначити позивачці пільгову пенсію, передбачену п. «д» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 02.12.2013 року.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Виходячи з приписів п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, а також враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, позивачка звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області з питання призначення пільгової пенсії.
Із копії рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області від 24.12.2013 року, протокол №12 (а.с.14), вбачається, що комісія прийняла рішення підтвердити ОСОБА_2 періоди роботи дояркою з 01.01.1985 року по 31.12.1986 року та з 01.01.1988 року по 31.12.1991 року, відповідно до п. «д» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та відмовити у підтвердженні періодів роботи з 01.01.1992 року по 30.01.2004 року та з 01.05.2004 року по 23.02.2005 року, оскільки відсутні документи про виконання встановленої норми обслуговування корів.
Враховуючи викладене, рішенням Управління Пенсійного фонду України у Татарбунарському районі Одеської області від 13.01.2014 року (а.с.48), позивачці відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до п. «д» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як доярці, у зв'язку з тим, що її пільговий стаж складає 5 років 8 місяців та 4 дні, що не відповідає вимогам п. «д» ст. 13 Закону України «Про пенсійну забезпечення».
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги виходив з того, що в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що позивачка з 1985 року по 2005 року працювала дояркою в сільськогосподарському підприємстві, що підтверджується записами у трудовій книжці позивачки, а також і довідкою про характер виконаної роботи по професіях, які дають право на пенсію на пільгових умовах, що видана - ліквідатором СК «Дельжилер» на підставі особових рахунків за 1985-1986, 1988-2004 роки, архівними довідками районного трудового архіву Татарбунарської районної ради Одеської області, згідно яких підтверджується факт прийняття ОСОБА_2 в члени колгоспу, який реорганізовувався в інші сільгосппідприємства та кількість відпрацьованих трудоднів за вказаний період часу.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
За приписами п. д ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12 серпня 1993 року № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За приписами п. 20 наведеної Постанови у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Згідно записам у трудовій книжці (а.с.10, 10-зворот) з 01.10.1981 року позивачка була прийнята до членів колгоспу ім. Дімітрова Татарбунарського району колгоспницею, у 1985 році переведена на посаду доярки, де працювала до 2005 року.
Як встановлено судом першої інстанції, 26.07.1994 року колгосп ім. Дімітрова реорганізовано у агрофірму ім. Дімітрова, а 25.02.2000 року агрофірму ім. Дімітрова реорганізовано в СК «Дельжилер».
Позивачка з 03.01.1985 року по 31.12.2004 року працювала дояркою на відповідних підприємствах, що підтверджується даними трудової книжки (а.с.10-15), довідкою, виданою ліквідатором СК «Дельжилер» (а.с.16-17), архівними довідками (а.с.18, 21-25), копіями особового рахунку (а.с.19-20).
Так, згідно уточнюючої довідки ліквідатора СК «Дельжилер» від 22.11.2010 року (а.с.16) ОСОБА_2 дійсно працювала дояркою: з 01.01.1985 по 31.12.2004 р.р. і виконувала встановлену норму обслуговування корів: з 01.01.1985 по 31.12.1986 р.р. - ручне доїння 15 голів, з 01.01.1988 по 31.12.1994 р.р. - машинне доїння 25 голів, з 01.01.1995 по 31.12.1995 р.р. - ручне доїння 15 голів, 01.01.1996 по 31.12.1999 р.р. - машинне доїння 25 голів, з 01.01.2000 по 31.12.2004 р.р. - ручне доїння 15 голів.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наданими документами, зокрема, трудовою книжкою, а також і довідкою, виданою ліквідатором СК «Дельжилер» (а.с.16-17), архівними довідками (а.с.18, 21-25), копіями особового рахунку (а.с.19-20), підтверджується пільговий стаж роботи позивачки 20 років на роботах згідно п. д ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та кількість відпрацьованих трудоднів за відпрацьований період часу, а тому правомірно задоволено позов.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
З огляду на викладене, оскільки доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області на постанову Татарбунарського районного суду Одеської області від 03 березня 2014 року - залишити без задоволення.
Постанову Татарбунарського районного суду Одеської області від 03 березня 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області про визнання неправомірною відмову у призначенні пільгової пенсії - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: /М.П. Коваль/
Суддя: /В.О. Потапчук/
Суддя: /Г.В. Семенюк/