Постанова від 29.05.2014 по справі 738/153/14-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 738/153/14-а(2а/738/5/14) Головуючий у 1-й інстанції: Волошина Н.В.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області на постанову Менського районного суду Чернігівської області від 26.02.14р. у справі №738/153/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області про визнання відмови та рішення неправомірними та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання рішення від 16.01.14р. про відмову у виплаті пенсії по інвалідності та рішення про утримання з пенсій переплат, які виникли з вини пенсіонерів щодо стягнення з позивача переплати пенсії у розмірі 2 005,67 грн. неправомірними та зобов'язання зробити перерахунок та продовжити виплачувати пенсію по інвалідності з 24.12.13р.

Постановою Менського районного суду Чернігівської області від 26.02.14р. адміністративний позов задоволено: визнано дії відповідача щодо відмови позивачу у продовженні виплати пенсії по інвалідності та рішення комісії про прийняттю рішень про утримання з пенсій переплат, яки виникли з вини пенсіонерів, про стягнення з позивача переплати пенсії у розмірі 2 005,67 грн. протиправними та зобов'язано відповідача продовжити виплату позивачу пенсії по інвалідності з 05.11.12р.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що відповідачем було у добровільному порядку виконано рішення суду щодо призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умов згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку з чим виникла переплата за раніше призначеною пенсією по інвалідності та пенсією за віком на пільгових умовах згідно рішення суду. За заявою пенсіонера можливе призначення іншого виду пенсії.

У судове засідання учасники процесу не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи, у зв'язку з чим розгляд апеляційної скарги було проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, у відповідності до ст.197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 09.11.05р. перебуває на обліку в УПФУ у Менському районі Чернігівської області та отримував пенсію по інвалідності.

30.10.12р. позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії у відповідності до вимог п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у задоволенні якої було відмовлено з підстав невідповідності поданих документів.

Постановою Менського районного суду Чернігівської області від 23.01.13р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.11.13р., визнано неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язано призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 05.11.12р.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.12.13р. відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою УПФУ у Менському районі Чернігівської області на постанову Менського районного суду Чернігівської області від 23.01.13р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.11.13р.

На підставі ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.12.13р., відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2, шляхом переведення його на пенсію за Списком №2 з 05.11.12р., розмір якої менший аніж позивач отримував по інвалідності.

Комісією по прийняттю рішень про утримання з пенсій переплат, які виникли з вини пенсіонера прийнято рішення про стягнення з позивача суми переплати, яка виникла за період з 05.11.12р. по 31.12.13р. у розмірі 20% пенсії, починаючи з 01.02.14р.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно не проведено позивачу інформаційно - роз'яснювальної роботи щодо розміру пенсії призначеної на підставі рішення суду, у зв'язку з чим порушено права позивача на належне пенсійне забезпечення; в діях позивача відсутня недобросовісність щодо подачі неправдивих відомостей, а тому безпідставно набута пенсія, якщо її виплата проведена юридичною особою добровільно поверненню не підлягає.

Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03р. № 1058-ІV (надалі Закон №1058-ІV) особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно з вимогами частин третьої та п'ятої статті 45 Закону № 1058-ІV, переведення з одного виду пенсії на інший провадиться з дня подання заяви з усіма необхідними документами. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Порядок подання та перелік документів, визначених Законом № 1058-ІV передбачений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі Порядок).

Пунктом 3 Порядку передбачено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання (реєстрації), а при необхідності - його законним представником (батьки або опікун (піклувальник)) за місцем проживання (реєстрації) представника.

Пунктом 5 цього Порядку передбачено, що днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що підставою для призначення іншого виду пенсії є заява пенсіонера про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

Як вбачається з матеріалів справи позивач реалізував гарантоване йому державою право на отримання іншого виду пенсії, шляхом звернення 03.01.14р. із заявою до пенсійного органу про продовження виплати пенсії по інвалідності. Вказана заява була прийнята пенсійним органом, що підтверджується відповідним штампом на заяві. Заперечень пенсійного органу щодо невідповідності поданої заяви та документів приєднаних до неї матеріали справи не містять.

З врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для продовження виплати позивачу пенсії по інвалідності починаючи з дня його звернення з відповідною заявою до пенсійного органу, а саме з 03.01.14р.

Окремо слід зазначити, що суд першої інстанції, задовольняючи позов в частині зобов'язання відповідача продовжити виплату позивачу пенсії по інвалідності необґрунтовано вийшов за межі позовних вимог зобов'язавши вчинити такі дії з 05.11.12р., а не як того просив позивач у позовній заяві з 24.12.13р.

Щодо позовної вимоги про визнання рішення комісії про прийняттю рішень про утримання з пенсій переплат, яки виникли з вини пенсіонерів, про стягнення з позивача переплати пенсії у розмірі 2 005,67 грн. протиправним, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Частиною 1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року № 6-4.

Згідно п. 3 цього Порядку повернення коштів проводиться відповідно до ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміну у складі сім'ї тощо.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе лише за двох умов: зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних, які в даному випадку відсутні.

Відповідно до пунктів 1, 4 ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, колегія суду дійшла висновку про часткове скасування постанови Менського районного суду Чернігівської області від 26.02.14р. та ухвалення нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст.195, 197, 202, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області на постанову Менського районного суду Чернігівської області від 26.02.14р. у справі №738/153/14-а - задовольнити частково.

Постанову Менського районного суду Чернігівської області від 26.02.14р. у справі №738/153/14-а в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області продовжити виплату ОСОБА_2 пенсії по інвалідності з 05.11.12р. скасувати та в цій частині винести нову постанову про часткове задоволення позову.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області продовжити виплату ОСОБА_2 пенсії по інвалідності починаючи з 03.01.14р.

В іншій частині постанову Менського районного суду Чернігівської області від 26.02.14р. у справі №738/153/14-а - залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Романчук О.М.

Пилипенко О.Є.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.

Попередній документ
39062720
Наступний документ
39062722
Інформація про рішення:
№ рішення: 39062721
№ справи: 738/153/14-а
Дата рішення: 29.05.2014
Дата публікації: 05.06.2014
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: