Справа: № 826/3783/14 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.
Іменем України
29 травня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Приватного підприємства «Нафтогазсистема» на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Нафтогазсистема» до Київської міської ради, Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
У березні 2014 року Приватне підприємство «Нафтогазсистема» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міської ради, Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2014 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову.
Не погоджуючись з судовим рішенням, Приватне підприємство «Нафтогазсистема» подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2014 року як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального законодавства України, та постановити нову ухвалу про задоволення зазначеного вище клопотання.
До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.
Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.
Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.
За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про забезпечення доказів суд першої інстанції виходив з того, що підстави для задоволення вказаного клопотання відсутні, оскільки позивачем не наведено доказів на підтвердження обставин, що викладені в заявленому клопотанні.
З таким висновком колегія суддів погоджується та вважає його обґрунтованим, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Виходячи з системного аналізу вказаної норми законодавства України та враховуючи правову позицію Вищого адміністративного суду України з даного питання колегія суддів зазначає, що заявлені заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позовними вимогами.
На виконання зазначеної норми суд першої інстанції, розглядаючи заяву позивача про забезпечення позову правильно пересвідчився, зокрема, в тому чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також чи виникне в подальшому необхідність для відновлення вказаних прав і свобод докласти значних зусиль та витрат.
При цьому позивачем підтвердження таких обставин надано не було.
У зв'язку з вищевикладеним колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову.
Також колегія суддів вважає необхідним зауважити, що заявляючи клопотання про забезпечення даного позову позивач фактично просив продовжити спірні відносини між позивачем та відповідачем, чим фактично просить ухвалити рішення по суті без розгляду справи, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, що виходить за межі підстав забезпечення позову, передбачених частиною першою статті 117 КАС України та є неприпустимим.
У зв'язку з вищевикладеним колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову.
Доводи апеляційної скарги спростовуються викладеним, а тому вона є такою, що задоволенню не підлягає.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 197, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Нафтогазсистема» - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2014 року - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Т.М.Грищенко
В.Е. Мацедонська
.
Головуючий суддя Мельничук В.П.
Судді: Грищенко Т.М.
Мацедонська В.Е.