Справа: № 369/177/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук Л.М.
Суддя-доповідач: Мельничук В.П.
Іменем України
29 травня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,
при секретарі: Анапріюк С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про скасування рішення і зобов'язання вчинити дії, -
У січні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з адміністративним позовом до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про скасування рішення і зобов'язання вчинити дії. Свої вимоги обґрунтовує тим, що реалізуючи своє конституційне і законне право на отримання земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку в розмірі 0,25 га в межах АДРЕСА_1 вона звернулася із відповідним клопотанням до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради. Дане клопотання було розглянуто відповідачем і прийнято рішення № 9 від 17 жовтня 2013 року, яким відмовлено в задоволенні її клопотання з підстав, не передбачених ст. 118 Земельного кодексу України. З такою позицією позивач не може погодитись і вважає таке рішення порушенням її законних прав на отримання земельної ділянки.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 березня 2014 року задоволено вказаний позов. Визнано незаконним та скасовано рішення Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 20 сесії VI скликання № 9 від 17 жовтня 2013 року у частині відмови у наданні земельної ділянки у межах села Чайка Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_2. Зобов'язано Петропавлівсько-Борщагівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області винести на засідання чергової сесії сільської ради та розглянути у порядку і в строки, встановлені чинним законодавством України, клопотання ОСОБА_2 про передачу безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовним розміром до 0,25 га в межах АДРЕСА_1, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд від 04 жовтня 2013 року вх. № П-1107, та прийняти відповідне мотивоване рішення.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні даного позову.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана постанова суду першої інстанції - скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції було встановлено, що позивач звернулася до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області з клопотанням в порядку ст. 118 Земельного кодексу України, в якому просила в порядку реалізації її гарантованого права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки визначити без її погодження та виділити їй земельну ділянку орієнтовним розміром до 0,25 га в межах АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, надати дозвіл на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки, розглянути це питання на сесії ради у встановлений законодавством місячний термін з прийняттям об'єктивного і обґрунтованого рішення.
Рішенням Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 9 20 сесії VІ скликання від 17 жовтня 2013 року вирішено погодити рішення постійної комісії Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради з питань використання земельних та водних ресурсів та відмовити в наданні земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, для індивідуального дачного будівництва на території Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради громадянам для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, в тому числі ОСОБА_2
22 жовтня 2013 року виконком Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області надіслав на клопотання вх. № П-1107 від 04 жовтня 2013 року ОСОБА_2 витяг з рішення ради № 9 20 сесії VІ скликання від 17 жовтня 2013 року «Про погодження висновку постійної комісії з питань використання земельних та водних ресурсів по наданню земельних ділянок громадянам для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, для індивідуального дачного будівництва, для ведення садівництва, для ведення особистого селянського господартву та для будівництва індивідуальних гаражів».
Не погоджуючись з вказаним рішення, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Задовольняючи даний позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його необгрунтованим з огляду на наступне.
Порядок набуття та реалізації права на землю врегульовано Земельним кодексом України.
Так, ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею (ч. 6 ст. 118 ЗК України).
При цьому, відповідно до абз. 1 ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Статтею 121 Земельного кодексу України встановлено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Громадяни України, зокрема, мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара (п. «в» ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України), а також для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у наступних розмірах: у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара (п. «г» ч. 1 ст. 121 ЗК України).
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування» постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які відносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.
Згідно вимог ч. 10 ст. 47 даного Закону за результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації.
Згідно вимог ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Судом першої інстанції було встановлено, що за результатами розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки постійна комісія відповідача з питань використання земельних та водних ресурсів дійшла висновку, що останнє не відповідає вимогам чинного законодавства України з причини ненадання позивачем технічних матеріалів та документів, що підтверджують місце розташування та розміри земельної ділянки.
Таким чином, враховуючи те, що позивачем до клопотання не було додано документи, перелік яких встановлено чинним законодавством України, колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання позивача відповідач діяв у межах наданих йому повноважень.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає неправильним висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
За вказаних обставин колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими, а тому вона є такою, що підлягає задоволенню.
Зі змісту ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню.
Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області - задовольнити.
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 березня 2014 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про скасування рішення і зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Т.М. Грищенко
В.Е. Мацедонська
Головуючий суддя Мельничук В.П.
Судді: Грищенко Т.М.
Мацедонська В.Е.