73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
__________________________________________________________________________ У Х В А Л А
"22" травня 2014 р. Справа № 5024/1145/2012
Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо виконання судового рішення у справі
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ,
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний завод "Віпос", м. Херсон,
про звернення стягнення на предмет іпотеки,
за участю представників сторін:
від позивача - Міщенко С.І., уповн. представник, довіреність № 381/12 від 21.09.2012р.
від відповідача - не прибув;
від Державної виконавчої служби України - Осадчук Н.М., уповн. представник, довіреність № 44-03/44/1808 від 25.12.2013р.
Обставини справи: до господарського суду Херсонської області 30.04.2014р. надійшла скарга від 25.04.2014р. вих № 140-0-0-00/8/645 Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (стягувач) на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (ДВС України), згідно з якою стягувач просить суд:
1) визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України Сіщука В.В. щодо відмови у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 12.11.2012р. № 5024/1145/2012 господарського суду Херсонської області;
2) визнати недійсною постанову від 11.04.2014р. цього ж головного державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 12.11.2012р. № 5024/1145/2012 господарського суду Херсонської області;
3) зобов'язати ДВС України відкрити виконавче провадження з виконання наказу від 12.11.2012р. № 5024/1145/2012 господарського суду Херсонської області про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 26.04.2007р. б/н, з додатковою угодою № 1 від 06.02.2008р. до цього договору, а також іпотечного договору від 08.12.2009р. б/н, за якими в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме: майновий комплекс загальною площею 9402,7 кв. м2, що знаходиться за адресою м. Херсон, вул.Патона, 4-Д.
Скаргу обґрунтовано, зокрема, нормами ч. 5 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" та твердженнями про неправильне застосування вказаним державним виконавцем п. 7 ч. 1 ст. 26 цього ж Закону.
Згідно з ухвалою суду від 05.05.2014р. вказану скаргу стягувача на дії державного виконавця прийнято судом до розгляду, її розгляд призначений на 22.05.2014р., а також, витребувано від ДВС України та ТОВ "Автомобільний завод "Віпос" (боржник) відзиви на цю скаргу.
Боржник належним чином повідомлений судом про місце та час розгляду справи: до суду повернулося та залучено до матеріалів справи поштове повідомлення (а.с.39) про вручення 06.05.2014р. за вказаною у скарзі адресою боржника зазначеної ухвали суду.
Представник боржника у судове засідання не прибув.
Боржник та ДВС України не виконали вимоги суду згідно з ухвалою від 05.05.2014р. про прийняття скарги до розгляду: не надали відзиви на цю скаргу.
Заяв або клопотань від боржника та ДВС України щодо судового засідання 22.05.2014р. до суду не надходило.
Представник стягувача підтримує вимоги скарги на дії державного виконавця ДВС України у повному обсязі, з зазначених у цій скарзі підстав.
Представник ДВС України заперечує проти задоволення скарги, стверджуючи про відповідність оскаржуваних стягувачем дій державного виконавця приписам Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 121-2ГПК України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом з повідомленням стягувача, боржника чи прокурора та органу виконання судових рішень. Неявка стягувача, боржника чи прокурора та органу виконання судових рішень в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала.
Таким чином, неявка представника боржника не є перешкодою для розгляду скарги стягувача на дії державного виконавця ДВС України.
Розглянувши матеріали скарги стягувача, заслухавши представників стягувача та ДВС України, суд, -
встановив:
11.10.2012р. господарським судом Херсонської області у даній справі винесено рішення, згідно з яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Постановлено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний завод "Віпос" на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" 14957086,17 грн., що за встановленим станом на 02.07.2012р. Національним Банком України курсом гривні до 1 дол. США є еквівалентом 1871390,20 дол. США, та 3069753,55 грн. основної заборгованості, 1826576,62 грн., що за встановленим станом на 02.07.2012р. Національним Банком України курсом гривні до 1 дол. США є еквівалентом 228536,33 дол. США, та 620868,32 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, а також, 612000,03 грн., що за встановленим станом на 02.07.2012р. Національним Банком України курсом гривні до 1 дол. США є еквівалентом 76571,79 дол. США, та 83207,03 грн. пені за порушення строків погашення кредиту, 85791,01 грн., що за встановленим станом на 02.07.2012р. Національним Банком України курсом гривні до 1 дол. США є еквівалентом 10733,94 дол.США, та 29066,82 грн. пені за порушення строків сплати відсотків, а всього 21284349,55 грн., звернувши стягнення цієї суми на предмет іпотеки за договором іпотеки № б/н від 26.04.2007р., з додатковою угодою № 1 від 06.02.2008р. до цього договору, а також, за іпотечним договором № б/н від 08.12.2009р.: майновий комплекс загальною площею 9 402,7 м2, що знаходиться за адресою м. Херсон, вул. Патона 4-д (чотири "д"), до складу якого входять, зокрема :
- виробнича будівля з адміністративно - побутовим корпусом літ. "А", площею забудови 8 276,0 м2 ;
- пост охорони № 1 літ. "Б" , площею забудови 4,4 м2 ;
- пост охорони № 2 літ. "В" , площею забудови площею 4,4 м2 ;
- мостіння (№ 1);
- огорожі (№ 1,2,3,7,8);
- споруди (№ 4,5,6);
- компресорна літ. "Г", площею забудови 73,9 м2 .
Також, згідно з цим рішенням суду постановлено стягнути з ТОВ "Автомобільний завод "Віпос" на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" 64 380,00 грн. компенсації по сплаті судового збору.
З метою примусового виконання даного рішення 12.11.2012р. ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (надалі - стягувач) видано відповідні накази суду.
09.08.2013р. стягувачем подано до Департаменту Державної виконавчої служби України (надалі - ДВС України) заяву № 140-0-0-00/8/1352 від 30.07.2013р. про примусове виконання наказу від 12.11.2012р. № 5024/1145/2012 господарського суду Херсонської області про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 26.04.2007р. б/н, з додатковою угодою № 1 від 06.02.2008р. до цього договору, а також іпотечного договору від 08.12.2009р. б/н, за якими в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме: майновий комплекс загальною площею 9402,7 кв. м2, що знаходиться за адресою м.Херсон, вул. Патона 4-Д (надалі - судовий наказ №.5024/1145/2012).
14.08.2013р. постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України Попіва Р.І. відкрито відповідне виконавче провадження № 39307860.
18.12.2013р. постановою головного державного виконавця цього ж відділу Гречуха О.Я. про повернення виконавчого документа стягувачеві, на підставі п. 1 ч. 1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження", повернуто стягувачу, за його заявою, судовий наказ №.5024/1145/2012.
09.04.2014р. стягувачем повторно подано до Департаменту ДВС України заяву про примусове виконання судового наказу №.5024/1145/2012.
11.04.2014р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України Сіщуком В. В., на підставі приписів п. 7 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" (Державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі, якщо виконавчий документ повернуто стягувачеві за його заявою), винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання судового наказу №.5024/1145/2012.
Відповідно до ст. 4-5 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.
Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у встановленому Законом України "Про виконавче провадження" порядку.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
В силу ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження мають право, між іншим, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача. Згідно з ч. 5 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє стягувача права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст. 22 цього Закону. Отже, наведений у ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" припис не містить обмежень для повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання, крім випадку, коли строк для пред'явлення цього документа до виконання, який встановлено ст. 22 Закону, пропущений.
Відповідно до ст.22 Закону України "Про виконавче провадження" наказ господарського суду може бути пред'явлений до виконання протягом року, з наступного дня після набрання законної сили рішенням господарського суду, на примусове виконання якого виданий наказ.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження" строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, пред'явленням виконавчого документа до виконання. Згідно з ч. 2 ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження" після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі, якщо виконавчий документ повернуто стягувачеві за його заявою.
Приписи ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" є спеціальними по відношенню до положень ст. 26 цього ж Закону стосовно можливості відкриття виконавчого провадження за повторним пред'явленням виконавчого документа до виконання.
06.11.2012р. набрало законної сили рішення господарського суду Херсонської області, на примусове виконання якого виданий судовий наказ №.5024/1145/2012.
Таким чином, встановлений ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" річний строк для пред'явлення вказаного судового наказу до виконання розпочав свій перебіг з 07.11.2012р. В подальшому, цей строк перервався внаслідок пред'явлення 09.08.2013р. стягувачем зазначеного судового наказу до виконання (касових чеків відділення поштового зв'язку та описів вкладення до поштових відправлень або ж інших доказів пред'явлення цього судового наказу до виконання 31.07.2013р., про що вказано у скарзі стягувача, додані до цієї скарги матеріали не містять).
Після чого, згідно ч. 2 ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження" з 09.08.2013р. перебіг річного строку для пред'явлення судового наказу №.5024/1145/2012 до виконання поновився, а 09.08.2014р. - дата закінчення такого строку.
Матеріалами справи доведено, що в межах вказаного строку, а саме, 09.04.2014р., стягувач повторно подав до Департаменту ДВС України заяву про прийняття до виконання судового наказу №.5024/1145/2012.
Відповідно ж до ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі:
1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду;
2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання;
3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва;
4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;
5) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі;
6) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення;
7) визнання боржника банкрутом;
8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;
9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;
10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби;
11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону;
12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини;
13) непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону.
14) списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.
Отже, ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" не визначено таку підставу для закінчення виконавчого провадження, як повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою.
Положення п. 7 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" (відмова у відкритті виконавчого провадження, якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою) кореспондується з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 49 цього ж Закону, якою встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду.
Отже, з положень ст.ст. 26, 49 Закону України "Про виконавче провадження" слідує, що підставою для закінчення виконавчого провадження є саме заява стягувача про відмову від примусового виконання рішення суду, яка має бути визнана судом, і яка, відповідно, виключає можливість повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки за приписами ч. 1 ст. 50 Закону, завершене виконавче провадження з наведених підстав не може бути розпочате знову.
На підставі вказаних встановлених судом фактичних обставин та наведених правових норм суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення скарги стягувача на дії державного виконавця.
Керуючись ст.121-2 ГПК України, суд, -
1. Задовольнити скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" від 25.04.2014р. № 140-0-0-00/8/645 на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Сіщука В. В. щодо виконання рішення господарського суду Херсонської області у справі № 5024/1145/2012.
2. Визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Сіщука В. В. щодо відмови у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Херсонської області від 12.11.2012 р. № 5024/1145/2012.
3. Визнати недійсною постанову від 11.04.2014р. головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Сіщука В. В. про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Херсонської області від 12.11.2012 р. № 5024/1145/2012.
4. Зобов'язати Державну виконавчу службу України відкрити виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Херсонської області від 12.11.2012р. № 5024/1145/2012 про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 26.04.2007р. б/н, з додатковою угодою № 1 від 06.02.2008р. до цього договору, а також іпотечного договору від 08.12.2009р. б/н, за якими в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме: майновий комплекс загальною площею 9402,7 кв. м2, що знаходиться за адресою м. Херсон, вул. Патона, 4-Д.
Суддя К.В. Соловйов