Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
30 травня 2014 року Справа № П/811/299/14
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кравчук О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Побочій О.В.,
представника позивача - Бакая С.О.,
відповідача - ФОП ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11, ФОП ОСОБА_12, ФОП ОСОБА_13 - не прибули,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді справу
за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області
до відповідачів: ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11, ФОП ОСОБА_12, ФОП ОСОБА_13
про застосування заходів реагування.
До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернулося Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (далі - позивач) з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, громадянина ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11, ФОП ОСОБА_12, ФОП ОСОБА_13 (далі - відповідачі) в якому, з урахуванням заяви про зменшення та уточнення позовних вимог, просить суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зупинення роботи двох будівель стаціонарних магазинів ринку „Ринок" (смт. Олександрівка, вул. Жовтнева, 3) шляхом опечатування (опломбування) вхідних дверей до вказаних будівель.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що у ході планової перевірки ринку „Ринок" (смт. Олександрівка, вул. Жовтнева, 3) виявлено порушення вимог Кодексу цивільного захисту України №5403-VІ, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС України №126 від 19 жовтня 2004 року, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за №1480/10009 (НАПБ А 01.001-2004), Державних будівельних норм України «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту», затверджених наказом Мінрегіонбуду України від 22.12.2010 року № 537 (ДБН В.2.5:56-2010), Правил з вогнезахисту, затверджених наказом МНС України від 02.07.2007 №460, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав суду пояснення згідно позовної заяви.
Відповідачі - ФОП ОСОБА_2, ОСОБА_3 - у письмових запереченнях просили у задоволенні адміністративного позову відмовити, пославшись, зокрема, на те, що спірні приміщення передано в суборенду, і саме на суборендарів покладається забезпечення вимог правил пожежної безпеки на об'єкті (а.с.53-55).
У судовому засіданні відповідач - ФОП ОСОБА_2 із зазначених вище підстав просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Відповідачі: ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11, ФОП ОСОБА_12, ФОП ОСОБА_13, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибули, про причини своєї неявки суд не повідомили та своїм правом на надання письмових заперечень не скористались.
Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення постанови у повному обсязі було відкладено до 04 червня 2014 року із проголошенням вступної та резолютивної частини постанови в тому самому судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи.
Розглянувши подані представниками позивача і відповідачами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877).
Відповідно до статті 1 Закону №877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно з частинами першою, другою статті 4 Закону №877 державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Державний нагляд (контроль) може здійснюватися комплексно кількома органами державного нагляду (контролю), якщо їхні повноваження на здійснення чи участь у комплексних заходах передбачені законом. Такі заходи проводяться за спільним рішенням керівників відповідних органів державного нагляду (контролю).
Статтею 47 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цього Кодексу та інших законодавчих актів.
За змістом частин першої, другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: 1) здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; 11) складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; 12) звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Указом Президента України від 16 січня 2013 №20/2013 "Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій" затверджено Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, відповідно до якого Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України. ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.
ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення). (пункт 6 цього Положення).
Частина друга статті 68 Кодексу цивільного захисту України уповноважує посадових осіб центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
У свою чергу, за змістом частин першої, другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Частиною п'ятою статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.
Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Судом встановлено, що у період з 16 по 21 січня 2014 року, відповідно до наказу від 20 грудня 2013 року (а.с.30-31), на підставі посвідчення та повідомлення на проведення перевірки (а.с.32-33), у присутності ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2, проведено позапланову перевірку дотримання вимог додержання (виконання) вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб ринку "Ринок" (за адресою: Кіровоградська область, Олександрівський район, смт. Олександрівка, вул. Жовтнева, 3).
У ході планової перевірки ринку „Ринок" виявлено порушення вимог Кодексу цивільного захисту України №5403-VІ, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС України №126 від 19 жовтня 2004 року, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за №1480/10009 (НАПБ А 01.001-2004), Державних будівельних норм України «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту», затверджених наказом Мінрегіонбуду України від 22.12.2010 року № 537 (ДБН В.2.5:56-2010), Правил з вогнезахисту, затверджених наказом МНС України від 02.07.2007 №460 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.07.2007 №849/14116.
За результатами перевірки контролюючим органом складено акт перевірки від 16 січня 2014 року №2, висновками якого встановлено порушення вимог зазначених законодавчих, підзаконних та нормативних актів. Акт пыдписаний ОСОБА_3 та ОСОБА_2 без зауважень (а.с.12-25).
Натомість у судовому засіданні відповідачі ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 вказали, що вони не є особами, відповідальними за забезпечення вимог пожежної безпеки, оскільки приміщення стаціонарних магазинів здані в суборенду фізичним особам- підприємцям.
Частиною шостою статті 55 Кодексу Цивільного захисту України обов'язок із забезпечення пожежної безпеки, зокрема, в жилих приміщеннях приватного житлового фонду та інших спорудах покладається на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму.
Власником спірних нежитлових приміщень згідно матеріалів справи є громадянин ОСОБА_3, який передав у оренду ФОП ОСОБА_2 частину комплексу нежитлових приміщень в АДРЕСА_1 (а.с.34-35).
У свою чергу, ФОП ОСОБА_2 передав вказані приміщення за договорами суборенди іншим фізичним особам-підприємцям: ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11, ФОП ОСОБА_12, ФОП ОСОБА_13 (а.с.57-82).
За змістом зазначених договорів на період суборендного використання приміщення зобов'язання щодо забезпечення вимог пожежної безпеки покладається на суборендаря.
За таких умов судом залучено до справи у якості відповідачів суборендаторів нежитлових приміщень, розташованих на території ринку у смт. Олександрівка, вул. Жовтнева,3.
Водночас, суд наголошує, що у спірних правовідносинах надання у суборенду вказаних приміщень не увільняє ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від обов'язку щодо утримання об'єктів у належному протипожежному стані та від відповідальності за пожежну безпеку.
Так, згідно договору оренди № 1 від 25 червня 2013 року орендар (ОСОБА_2) зобов'язаний утримувати приміщення у належному протипожежному стані згідно норм, встановлених чинним законодавством (а.с. 34).
У свою чергу, пунктом 4.3. договору у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, відповідальність за пожежну безпеку покладається на орендодавця (ОСОБА_3).
Позаяк додаткову угоду до договору оренди від 25 червня 2013 року, за якою орендодавець не несе відповідальності за пожежну безпеку приміщень, укладено 25 березня 2014 року (а.с. 140), тобто після проведення перевірки та виявлення порушень, вказана обставина не береться судом до уваги.
Зі змісту акта перевірки від 16 січня 2014 року №2 вбачається, що за результатами перевірки були виявлені порушення вимог чинних нормативно-правових актів, які створюють загрозу життю і здоров'ю людей, зокрема:
- не проведено вогнезахисне обробляння дерев'яних конструкцій горищ двох стаціонарних будівель (НАПБ А.01.001-2004 п. 4.2.6, "Правила з вогнезахисту", затверджені наказом МНС України від 02.07.2007 №460 та зареєстровані у Мін'юсті України 24.07.2007р. № 849/14116, розділ 10);
- не проведено профілактичний огляд та планово-попереджувальний ремонт електрообладнання і електромереж (НАПБ А.01.001 -2004 п.5.1.38);
- будівлі не забезпечено сертифікованими первинними засобами пожежогасіння згідно норм належності (НАПБ А.01.001-2004 п.2.9, п.6.4.8, п.6.4.9, п.6.4.15);
- сигнал від приймально-контрольного приладу системи пожежної сигналізації не виведено на пульт централізованого спостереження (НАПБ А.01.001-2004 п. 6.1.28, розділ 1, ДБН В.2.5:56-2010 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту» п. 4.9);
- не укладено угоду на технічне обслуговування установки пожежної сигналізації з організацією, яка має ліцензію на право виконання цих робіт (НАПБ А.01.001-2004 п. 6.1.3, 6.1.4);
- не надано декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (Кодекс цивільного захисту України, ст. 57);
- для працівників охорони (сторожів, вахтерів, вартових тощо) не розроблена інструкцію, у якій визначені їхні обов'язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, спрацювання засобів пожежної сигналізації, а також указано, хто з посадових осіб адміністрації має бути викликаний в нічний час у разі пожежі (НАПБ А.01.001-2004 п. 3.11);
- посадовим особам не пройдено навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки (НАПБ А.01.001-2004 п. 3.19);
- на об'єкті не заведено експлуатаційну документацію по автоматичній системі пожежної сигналізації відповідно до вимог нормативно-правових актів (НАПБ А.01.001 -2004 п. 6.1.10);
- в приміщенні топкової монтаж електропроводки виконано з порушеннями вимог ПУЕ та ДНАОП 0.00-1.31-01 (НАПБ А.01.001-2004 п. 5.1.15).
Як наслідок, 16 січня 2014 року посадовими особами Олександрівського районного відділу УДСНС України, винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту, яким зобов'язано відповідача у термін до 10 березня 2014 року усунути порушення, які зафіксовані вказаним актом перевірки.
Натомість у ході судового розгляду справи встановлено, що відповідачами усунуто ряд порушень пожежної безпеки, виявлених Актом перевірки від 16 січня 2014 року № 2. Однак, наразі залишається невиконаним ряд протипожежних заходів:
- не проведено вогнезахисне обробляння дерев'яних конструкцій горищ двох будівель стаціонарних магазинів;
- сигнал від приймально-контрольного приладу системи пожежної сигналізації двох будівель стаціонарних магазинів не виведено на пульт централізованого спостереження;
- не укладено угоду на технічне обслуговування установки пожежної сигналізації двох будівель стаціонарних магазинів з організацією, яка має ліцензію на право виконання цих робіт;
- на ринок відсутня декларація на відповідність матеріально- технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки відповідно до Кодексу цивільного захисту України.
Викладене посвідчується Актом перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб від 24 квітня 2014 року № 127 (а.с.142-155).
Присутній у судовому засіданні відповідач не спростував факту існування таких порушень та зазначив, що для їх усунення потрібен тривалий час.
У відповідності до частини десятої статті 183-6 Кодексу адміністративного судочинства України у разі якщо під час судового розгляду буде встановлено, що обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, обґрунтованість яких потребує підтвердження судом, перестали існувати або усунуті, суд ухвалює постанову про відсутність підстав для вжиття відповідним суб'єктом владних повноважень заходів реагування.
З наведеної норми вбачається, що суд приймає судове рішення про відсутність підстав для вжиття відповідних заходів реагування виключно у разі, якщо перестали існувати або усунуті всі порушення, що стали підставою для висновку про необхідність вжиття відповідних заходів реагування.
Натомість доказів повного усунення відповідачами порушень вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні (НАПБ А 01.001-2004) суду не надано.
Беручи до уваги викладене, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами, тому даний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються постанови суду про повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо це загрожує життю та/або здоров'ю людей.
Відтак, суд вважає за необхідне, в порядку статті 265 Кодексу адміністративного судочинстві України, в частині застосування заходів реагування постанову допустити до негайного виконання.
Суд роз'яснює відповідачу, що у відповідності до частин 12-13 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, особа має право подати заяву про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).
Згідно частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідачів не підлягають.
Керуючись статтями 86, 94, 159-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) - повне зупинення роботи двох будівель стаціонарних магазинів ринку „Ринок" (смт. Олександрівка, вул. Жовтнева, 3) - шляхом опечатування (опломбування) вхідних дверей до вказаних будівель.
Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду підлягає негайному виконанню.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії постанови, складеної у повному обсязі. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.В. Кравчук