Апеляційний суд Рівненської області
Іменем України
03 червня 2014 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючого судді : ОСОБА_1 , суддів : ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря : ОСОБА_4 ,
розглянула у закритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 03 березня 2014 року у кримінальному провадженні №12013190060000475 по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Наливайківка Макарівського району Київської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 152, ч. 3 ст. 153 КК України,
з участю:
прокурора : ОСОБА_6 , захисника : ОСОБА_7 ,
обвинуваченого : ОСОБА_5 ,
Вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 03 березня 2014 року ОСОБА_5 визнаний винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.152, ч.3 ст.153 КК України та призначено покарання : за ч.4 ст. 152 КК України до позбавлення волі на строк 10 років; за ч.3 ст.153 КК України до позбавлення волі на строк 10 років. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань _______________________________________________________________________________Справа № 11 кп/787/182/2014 Головуючий у І-й інстанції: ОСОБА_8 Категорія : ч.4 ст.152, ч.3 ст.153 КК України Доповідач : ОСОБА_1
визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 11 років. Як встановлено судом, 19 вересня 2013 року близько 21 години ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в лісовому масив поблизу с. Вітковичі Березнівського району Рівненської області, умисне, із застосуванням насильства, вступив у статеві зносини із малолітньою ОСОБА_9 проти її волі, спричинивши останній легкі тілесні ушкодження у виді крововиливу в слизову оболонку присінку піхви. Після цього ОСОБА_5 , погрожуючи застосувати насильство до малолітньої ОСОБА_9 , задовольнив статеву пристрасть неприродним способом, спричинивши потерпілій легкі тілесні ушкодження у виді розриву слизової оболонки у ділянці сфінктера анального отвору.
В поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_5 вважає вирок незаконним з підстав неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, неправильного застосування кримінального закону. В обґрунтування апеляційної скарги обвинувачений покликається на те, що матеріали кримінального провадження не містять доказів його винуватості у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень. Вказує, що обмовив себе під дією фізичного та психічного тиску зі сторони працівників міліції. Рахує, що добровільно відмовився від доведення до кінця свого злочинного наміру зґвалтування чи насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом внаслідок добровільної відмови від доведення їх до кінця, що відповідно до ст.17 КК України виключає відповідальність за готування до цих злочинів або замах на них. Маючи реальну можливість довести до кінця намір зґвалтувати ОСОБА_9 відмовився від цього з власної волі припинив злочинні дії. Просить скасувати вирок, визнати його таким, що добровільно відмовився від скоєння злочинного наміру та остаточно припинив за своєю волею замаху на злочин, усвідомлюючи можливість доведення злочину до кінця.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_7 , які просять задовольнити апеляційну скаргу, думку прокурора про залишення вироку без змін, а апеляційної скарги без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Висновок суду про винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.152, ч.3 ст.153 КК України, ґрунтується на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України, яким судом дана правильна юридична оцінка.
Висновки суду, викладені у вироку, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджені показаннями свідка ОСОБА_10 , який як на досудовому слідстві та в суді першої інстанції послідовно ствердив про те, що 19 вересня 2013 року в вечірній час у насадженнях поблизу с.Вітковичі знайшов свою малолітню доньку ОСОБА_11 , яка була напівоголеною, перебувала в шоковому стані та плакала. В подальшому , за зовнішніми ознаками він виявив ОСОБА_5 , на одязі якого були сліди моху та хвої. На місці події ОСОБА_5 зізнався в тому, що намагався зґвалтувати в лісовому масиві його дочку.
Показання свідка ОСОБА_10 підтверджені показаннями свідка ОСОБА_12 , даними ним як під час досудового слідства та в суді першої інстанції, який ствердив, що ОСОБА_5 показав одяг з слідами моху та хвої, а на місці події- зізнався в тому, що намагався зґвалтувати малолітню ОСОБА_9 ..
Показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_12 підтверджені показаннями обвинуваченого ОСОБА_5 щодо обставин вчинення зґвалтування малолітньої ОСОБА_9 , даними ним в суді першої інстанції.
Обставини щодо вчинення зґвалтування малолітньої ОСОБА_9 та насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом стверджені даними, викладеними в протоколі проведення слідчого експерименту від 20 вересня 2013 року та фототаблиці до нього (а.с. 112-121 т.1) та відеозапису проведення вказаної слідчої дії. Вказана слідча дія проведена за участю захисника ОСОБА_13 , понятих ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , в ході якої обвинувачений ОСОБА_5 підтвердив, що 19 вересня 2013 року , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у вечірній час в лісовому масиві поблизу с.Вітковичі Березнівського району Рівненської області, із застосування фізичного насильства до дівчини віком біля 10 років, маючи намір на звалтування , вчинив дії по згвалтуванню вказаної дитини, однак не зміг довести статевий акт до кінця по об'єктивним причинам. Крім цього, обвинувачений ствердив, що після цього вчинив насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом відносно вказаної дитини.
Місцем події є територія лісового масиву неподалік с.Вітковичі Березнівського району Рівненської області, що підтверджується протоколом огляду місця події від 19 вересня 2013 року та фототаблицею до нього (а.с. 12-16 т.1).
Обставини щодо механізму та локалізації виявлених на тілі малолітньої ОСОБА_9 тілесних ушкоджень підтверджуються дослідженим в суді першої інстанції висновком судово-медичної експертизи №308 від 20 жовтня 2013 року (а.с. 40-43 т.1), згідно якого на тілі ОСОБА_9 виявлені синці слизової оболонки та облямівки нижньої губи, лівої поперекової ділянки, правої сідниці, правої гомілки, садна слизової та облямівки нижньої губи, передньої поверхні живота, крововиливи в слизову оболонку присінку піхви, розрив слизової та крововилив в ділянку сфінктеру анального отвору, тобто легкі тілесні ушкодження. Синці та крововиливи обличчя, попереку, сідниць, живота, гомілки утворилися від дії тупого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею, що цілком можливо при побитті, та не властиві для таких, що утворюються при падінні на площині. Розрив слизової та крововилив в ділянці анального отвору цілком міг утворитися при перерозтягненні, що зазвичай буває при введенні в отвір « інородного тіла», до яких належить і ерогований статевий член.
Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 14 жовтня 2003 року (а.с.36 т.1), потерпіла ОСОБА_9 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на 19 вересня 2013 року була малолітньою.
Згідно протоколу освідування особи від 20 вересня 2013 року (а.с. 104 т.1), у ОСОБА_5 відібрані зразки його волосся, слини, зрізи нігтів та змиви статевого члена.
Згідно висновку експерта №47/ц від 13 грудня 2013 року (а.с. 183-185 т.1), в піднігтьовому вмісті рук ОСОБА_5 виявлені епітеліальні клітини, які могли утворитися в результаті травмування слизових оболонок піхви ОСОБА_9 ..
На зґвалтування малолітньої ОСОБА_9 та насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом відносно неї обвинуваченим ОСОБА_5 як закінчених злочинів вказують дані , викладені у висновку експерта №48/ц від 05-13.12.2013 року (а.с.189-191 т.1), згідно якого в змивах зі статевого члена ОСОБА_5 виявлені клітини епітелію прямої кишки та піхвового епітелію, які можуть походити від потерпілої.
Згідно акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи №371/13 від 06 листопада 2013 року (а.с.154-156 т.1), ОСОБА_5 в момент інкримінованого йому діяння психічним захворюванням не страждав і не страждає, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду Ураїни від 30.05.2008 N 5 «Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи» (далі Постанова) зґвалтування вважається закінченим злочином з моменту початку статевих зносин, при цьому не має значення, чи закінчила винна особа статевий акт у фізіологічному розумінні. Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом вважається закінченим злочином з початку здійснення дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення статевої пристрасті неприродним способом.
Відповідно до п.14 вищезазначеної Постанови, судам слід розмежовувати готування до зґвалтування чи насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом або замах на ці злочини від добровільної відмови від доведення їх до кінця, що відповідно до статті 17 КК України виключає відповідальність за готування до цих злочинів або замах
на них. Для визнання відмови від доведення цих злочинів до кінця добровільною слід виходити з того, що особа, маючи реальну можливість довести їх до кінця, відмовилась від цього і з власної волі припинила злочинні дії. У таких випадках особа підлягає кримінальній відповідальності
лише у тому разі, якщо фактично вчинені нею дії містять склад іншого злочину.
Разом з тим суди повинні мати на увазі, що не може визнаватися добровільною відмова від зґвалтування та насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом, що викликана неможливістю подальшого продовження злочинних дій з причин, незалежних від волі винної особи (наприклад, коли цьому перешкодили інші особи, або винна особа не змогла подолати опору потерпілої особи, закінчити злочин з фізіологічних причин тощо).
Колегія суддів вважає , що суд першої інстанції оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості , достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до обгрунтованого висновку про вчинення обвинуваченим злочинів, передбачених ч.4 ст.152 КК України - зґвалтування малолітньої та ч.3 ст.153 КК України - насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом, вчинене щодо малолітньої, вказані злочини є закінченими. Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_5 є правильною.
За таких обставин колегія суддів вважає безпідставними та не обґрунтованими доводи обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_7 про визнання обвинуваченого таким, що добровільно відмовився від зґвалтування та насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом, що спростовано дослідженими в суді першої інстанції доказами в кримінальному провадженні.
Покликання обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_7 про застосування до нього незаконних методів досудового слідства не знайшло свого підтвердження під час судового провадження. Проведеною службовою перевіркою по факту отримання ОСОБА_5 тілесних ушкоджень у вигляді осаднення шкіряного покриву (подряпина) на правій долі сідниці 1,5х1 см було встановлено , що вказані тілесні ушкодження ОСОБА_5 були отриманні при його намаганні уникнути затримання працівниками Березнівського РВ УМВС України в Рівненській області, при самопадінні, з власної необережності спіткнувшись об корінь дерева, до його поміщення в ІТТ Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області, що підтверджується особистими показаннями обвинуваченого. Жодних інших доказів застосування до ОСОБА_5 незаконних методів досудового слідства суду апеляційної інстанції не надано і таких доказів матеріали кримінального провадження не містять.
З огляду на викладене, зміна позиції обвинуваченого ОСОБА_5 при апеляційному розгляді - із визнання на не визнання себе винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.152, ч.3 ст.153 КК України, колегія суддів розцінює як позицію обвинуваченого щодо реалізації ним права на захист, намагання уникнути передбаченої законом відповідальності.
Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи ОСОБА_5 покарання, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжкими, обставину, яка пом'якшує покарання - щире каяття, обставину, яка обтяжує покарання -вчинення злочинів в стані алкогольного сп'яніння, особу винного - який раніше не судимий, задовільну характеристику та прийшов до обґрунтованого висновку , що виправлення обвинуваченого можливе шляхом призначення покарання у виді позбавлення волі за кожен із вчинених злочинів.
За таких обставин колегія суддів вважає, що покарання, призначені за кожен із злочинів та остаточне покарання, призначене обвинуваченому ОСОБА_5 відповідно до ч.1 ст.70 КК України у виді позбавлення волі, відповідає вимогам ст.65 КК України, за своїм видом та розміром є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, відповідає тяжкості вчинених злочинів та особі винного, судом першої інстанції правильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не допущено, вирок суду є законним, обгрунтованим і вмотивованим, підстави для його скасування чи зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
Вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 03 березня 2014 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.152, ч.3 ст.153 КК України - залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
________________ _____________ ________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3