Справа № 0907/2-5618/2011
Провадження № 22-ц/779/1226/2014
Категорія 27
Головуючий у 1 інстанції Бойчук О. В.
Суддя-доповідач Ковалюк Я.Ю.
04 червня 2014 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Ковалюка Я.Ю.
суддів: Матківського Р.Й., Шалаути Г.І.
секретаря Бойчука Л.М.
розглянувши цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 10 жовтня 2013 року,-
Банк звернувся в суд до відповідачів із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 та належить відповідачам на праві власності.
Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 10 жовтня 2013 року позов задоволено.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №340/25-359г від 25.09.2008 року в розмірі 408774грн. 32коп., з яких заборгованість за цим кредитним договором - 42381,07 доларів США, що станом на дату розрахунку згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 337552грн. 51 коп., заборгованість по відсотках за кредитом 8083,37 доларів США, що станом на дату розрахунку згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 64381грн. 62 коп., пеня в сумі 6840,19грн., що підлягають сплаті з вартості предмета іпотеки, звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 та належить в 2/3 на праві власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності та в 1/3 ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, шляхом реалізації цього предмета іпотеки способом проведення прилюдних торгів з встановленням початкової ціни на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій щодо реалізації цього майна.
Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» по 910грн. судових витрат.
На дане рішення представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Апелянт зазначає, що заочне рішення ухвалено з недотриманням обов'язкових умов проведення заочного розгляду справи, оскільки відповідач не отримував повістки до суду на 10.10.2013 року. В матеріалах справи відсутні відомості стосовно отримання вказаної кореспонденції.
Апелянт також вказує, що суд першої інстанції стягуючи з відповідача суму заборгованості, не вказує з чого складається ця сума та які докази надав банк в підтвердження заявленої в позові суми боргу, а посилається лише на інформацію банку, не перевіривши докази розрахунків позивача та не навів у рішенні особистих розрахунків заборгованості. Крім того, апелянт стверджує, що договір на відкриття банківського рахунку між позивачем та позичальником не укладався, а отже позивач не надав суду доказів факту отримання грошових коштів відповідачем за кредитним договором.
Також зазначає, що суд не застосував норми ч.3 ст.39 Закону України «Про іпотеку», а саме, що суд відмовляє задоволенні позову іпотеко держателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, коли він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотеко держателю і не змінює обсяг його прав.
Вважає також, що суд мав би відмовити у задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки таке звернення є неспівмірним заходом із допущеним порушенням відповідачем умов кредитного договору.
На думку апелянта, суд даним обставинам не дав належної оцінки та ухвалив рішення з порушенням вимог закону.
З вище наведених підстав просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Сторони в судове засідання не з'явилися повторно, хоча належним чином повідомлялися про час й місце розгляду справи, що у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.
Вислухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог позивача, суд вірно виходив з того, що згідно договорів позивач має право на звернення стягнення на предмет іпотеки, внаслідок невиконання позичальником своїх зобов'язань, а порядок звернення стягнення на нерухоме майно не суперечить і найбільш повно враховує інтереси відповідача.
З даним висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, 25.09.2008 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір №340/25-359г, згідно якого останній отримав кредит у сумі 45000 дол. США, який зобов'язувався повертати разом з відсотками, комісією щомісячно, згідно погодженого сторонами графіка.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором ПАТ «Укрсоцбанк» уклав з відповідачами по справі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договір іпотеки від 25.09.2008 року.
Предметом договору іпотеки є квартира АДРЕСА_1 та належить відповідачам на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло та свідоцтва про право власності на спадщину за законом.
Згідно ст.627 ЦК України вбачається, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За вимогами статті 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання.
Оскільки ОСОБА_5 свої зобов'язання за кредитним договором не виконував належним чином, то станом на 07.04.2011 року його заборгованість за цим договором становить 408774грн. 32коп.
Вищевказані обставини підтверджуються документальними доказами, що є в матеріалах справи, та не спростовані апелянтом.
Згідно вимог ч.2 ст.1054 та ст.1052 ЦК України, у разі несвоєчасного виконання позичальником обов'язків, встановлених договором, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
За змістом ст.33 Закону України «Про іпотеку» та вимог ст.589 ЦК України у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі: 1) рішення суду; 2) виконавчого напису нотаріуса або 3) згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
З матеріалів справи вбачається, що іпотекодержатель не реалізував спосіб позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки та звернувся до суду з метою звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до положень ст. 39 цього Закону.
Згідно з ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотеко держателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст.38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Таким чином суд повно з'ясував обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав належну оцінку доказам та постановив рішення, яке відповідає матеріалам справи та вимогам закону.
Спосіб захисту свого порушеного права, який обрано банком, на думку колегії суддів не суперечить законодавству і відповідає дійсним інтересам сторін.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк та правильно констатував, що в силу ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» позивач набув право звернення стягнення на предмет іпотеки. Судом обґрунтовано в основу покладено розрахунок заборгованості, представлений позивачем, оскільки звірка сум підтверджує його правильність. Рішення суду відповідає вимогам ст.39 Закону України «Про іпотеку».
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильного висновку суду першої інстанції при вирішенні спору.
Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового або зміни рішення.
Розглянувши справу в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити.
Заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 10 жовтня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Я.Ю. Ковалюк
Судді: Р.Й. Матківський
Г.І. Шалаута